Перегляд вихідного коду сторінки Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
== Визначення поняття та правовий статус свідка ==
'''Свідок''' – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran886#n886 статті 65 КПК України]). 

<u>Заборонено викликати і допитувати в якості свідка певну категорію осіб, а саме:</u><br />1. захисників, представників потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, законних представників потерпілого та цивільного позивача у кримінальному провадженні щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника; 

2. адвокатів – про відомості, які становлять адвокатську таємницю; 

3. нотаріусів – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; 

4. медичних працівників та інших осіб, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю; 

5. священнослужителів – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 

6. журналістів – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 

7. суддів та присяжних - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 

8. осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; 

9. осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи; 

10. осіб, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних; 

11. експертів - щодо роз’яснення наданих ними висновків (частина друга [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran886#n886 статті 65 КПК України]). 

Заборонено допитувати як свідків осіб, які мають право <u>дипломатичної недоторканності</u>, якщо немає їх згоди, та працівників дипломатичних представництв, якщо не має згоди представника дипломатичної установи. При цьому, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом даних осіб, з<u>обов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання</u>.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], з приводу зазначених довірених відомостей ''можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі''. Таке звільнення здійснюється у <u>письмовій формі за підписом особи</u>, що довірила зазначені відомості (частина третя статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n886 КПК України]).
|}
Пунктом 1 частина третьої статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n886 КПК України] передбачено процесуальну '''гарантію недопустимості''' отримання показань від свідка, якого надалі буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а отримані за вказаних обставин докази в обов’язковому порядку визнаються такими, що отримані з істотними порушенням прав людини й основоположних свобод.
== Права свідка ==
Свідок, поряд з іншими учасниками процесу '''має права''':
#  знати у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
#  користуватися під час свідчень та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;
#  відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо вищезазначених відомостей, які не підлягають розголошенню;
#  давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
#  користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;
#  на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
#  ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
#  заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
#  заявляти відвід перекладачу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n902 статті 66 КПК України)].
== Обов'язки свідка ==
До '''обов’язків свідка''' належать:
#  прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
#  давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
#  не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n902 статті 66 КПК України]).
== Відповідальність свідка ==
=== Злісне ухилення від явки ===
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|повістки про виклик]], надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 стаття 135 КПК України]).

За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні|несе відповідальність]], встановлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n918 частина друга статті 67 КПК України]). 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1402 статті 133 КПК України] слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі|свідка для допиту]], якщо є достатні підстави вважати, що він може дати показання, які мають значення для кримінального провадження.

До свідка, який без поважних причин не прибув на виклик, може бути застосовано [[Привід у кримінальному провадженні|привід]] - примусове супроводження особи, до якої він застосовується.

'''Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:'''

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1432 стаття 138 КПК України]).
=== Неправдиві показання ===
За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 КПК України], свідок несе [[Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань|кримінальну відповідальність]].

Не підлягає кримінальній відповідальності свідок за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо:
*  себе;
*  членів своєї сім'ї;
*  своїх близьких родичів (стаття 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).
До <u>близьких родичів та членів сім’ї</u> відносяться – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Див. також ==
* [[Виклик (повістка) в кримінальному провадженні]]
* [[Привід у кримінальному провадженні]]
* [[Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі]]
* [[Особливості допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею]]
* [[Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань]]
* [[Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]