Перегляд вихідного коду сторінки Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України».]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанова Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».]
== Порядок проведення розрахунків ==
Частиною 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 Цивільного кодексу України] (далі – ЦК України) встановлено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі.

При здійсненні безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Частиною 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5105 статті 1087 ЦК України] передбачено, що граничні суми розрахунків готівкою для фізичних осіб встановлюються Національним банком України.

29 грудня 2017 року прийнята [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 постанова Правління Національного банку України № 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"] (далі – Постанова № 148).
== Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постановою № 148] затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).

Пунктом 1 Положення передбачено, що воно розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закону України «Про Національний банк України»] і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Пунктом 7 Положення встановлено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі '''до 50000''' (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

'''Платежі на суму, яка перевищує 50000 гривень, здійснюються шляхом:'''
* переказу коштів із рахунку на рахунок;
* внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n766 статтею 85 Закону України «Про нотаріат»], нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.

Можливість прийняття грошових коштів у депозит нотаріуса щодо виконання зобов’язання за цивільно-правовими договорами передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].

Так, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2737 статтею 537 ЦК України] боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:
* відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
* ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
* відсутності представника недієздатного кредитора.
Вказаний перелік є вичерпним.
== Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу ==
Дія Положення поширюється на всі договори купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. 

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3252 статті 657 ЦК України] укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

'''При посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус обов’язково:'''
* встановлює особи сторін по договору, перевіряє їх дієздатність та правоздатність, з’ясовує дійсність намірів сторін договору;
* перевіряє законність наданих для посвідчення договору купівлі-продажу документів;
* перевіряє відсутність податкових застав, арештів, заборон та будь-яких інших обтяжень щодо сторін та відчужуваного нерухомого майна.
Нотаріусом, який посвідчив договір купівлі-продажу, реєструється перехід права власності від продавця на покупця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Договір може підлягати нотаріальному посвідченню як в силу імперативної законодавчої норми, так і за домовленістю сторін. Не має значення також предмет договору купівлі-продажу, а отже, дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17 Постанови № 148] поширюється як на договори купівлі-продажу нерухомого майна, так і на договори купівлі-продажу іншого майна (майнових прав), відмінних від нерухомості.

Договір купівлі-продажу є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Згідно з частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3181 статті 640 ЦК України], договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Як наголошує Нотаріальна палата України: після нотаріального посвідчення договору функція нотаріуса щодо вчинення нотаріальної дії є виконаною. Діючим законодавством на нотаріусів не покладено обов’язку щодо здійснення ними перевірки дотримання сторонами договорів купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, обмежень розрахунків готівкою в межах граничної суми.

Водночас, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n43 статті 5 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус зобов’язаний сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія: Нотаріальні дії]]