Перегляд вихідного коду сторінки Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 року № 2801-XII.] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-13 Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.07.2013 року № 585.] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0820-00 Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2000 року № 120.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-11 Стандарти акредитації закладів охорони здоров'я, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.03.2011 року № 142.] 
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0794-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження форм первинної облікової документації і звітності з питань моніторингу лікування ВІЛ-інфікованих осіб та інструкцій щодо їх заповнення" від 21.03.2012 року № 182.] 

== Право на медичну допомогу особам з ВІЛ/СНІД ==
Медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами ( ст. 3 Основи законодавства України про охорону здоров'я ). 
Якісна медична допомога ВІЛ¬-інфікованим пацієнтам і хворим на СНІД - пріоритетний напрям державної політики України у сфері охорони здоров'я. Саме тому, кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

== Діагностика ВІЛ/СНІДу ==
Важливе місце у структурі системи надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим є лабораторна діагностика. Лабораторна база закладу охорони здоров'я, що надає допомогу ВІЛ-¬інфікованим, забезпечує доступність сучасних методів діагностики, своєчасність проведення досліджень та отримання результатів, високу якість проведення досліджень, а також систему обліку та моніторингу. Відповідно до Інструкції з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-¬інфекцію/СНІД, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ¬ інфекцію/СНІД» від 25.05.2000 № 120, клінічний діагноз ВІЛ¬інфекції встановлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі виявлення антитіл до ВІЛ при лабораторному обстеженні (ІФА, імунний блот тощо) чи виявлення антигенів ВІЛ, чи позитивних результатів вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ з урахуванням відповідних епідеміологічних та клінічних даних.

== Заклади в яких можна отримати медичну допомогу ВІЛ-інфікованим ==
Так, відповідно до п.1.4. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585 спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД, надається ЗОЗ, що пройшли державну акредитацію в установленому законодавством порядку та відповідають вимогам, визначеним Стандартами державної акредитації лікувально-профілактичних закладів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2011 року № 142, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 6 червня 2011 року за № 680/19418, а саме:
# Центрами (відділеннями) з профілактики та боротьби зі СНІДом;
# Закладах охорони здоров'я, у складі яких функціонують кабінети «Довіра» або кабінети інфекційних захворювань;
# Інфекційними лікарнями;
# Багатопрофільними лікарнями;
# Клінікою Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (за згодою);
# Протитуберкульозними диспансерами, туберкульозними лікарнями, територіальними медичними об’єднаннями, які надають спеціалізовану медичну допомогу хворим на поєднану патологію ВІЛ/ТБ.

=== Проходження огляду === 
Відповідно до Інструкції з організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-¬інфекцію/СНІД, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ¬ інфекцію/СНІД» від 25.05.2000 № 120 ВІЛ-інфіковані пацієнти не менше одного разу на рік мають бути оглянуті такими лікарями: 
# терапевтом,  
# стоматологом,  
# дерматовенерологом,  
# гінекологом (урологом),  
# невропатологом,  
# психіатром,  
# офтальмологом,  
# оториноларингологомю  
Крім того, такі пацієнти двічі на рік мають бути оглянуті лікарем-інфекціоністом.  
У разі потреби обсяг обстеження визначає лікар, який здійснює диспансерний нагляд. Також до складу персоналу, який здійснює супровід ВІЛ¬-інфікованих пацієнтів, належать медичні сестри, соціальні працівники та молодший медичний персонал. Враховуючи особливості лікування ВІЛ-інфекції (пожиттєва, безперервна терапія, схема лікування складається як мінімум з 3 препаратів, паралельно може прийматися велика кількість інших медикаментів, наприклад, для лікування туберкульозу, гепатиту, інших опортуністичних інфекцій), через можливість розвитку побічних ефектів та взаємодій, потребує періодичну зміну у дозування.

=== Отримання медичної допомоги якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання ===
Відповідно до п.9.5. Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 030-5/о «Контрольна карта диспансерного нагляду за ВІЛ-інфікованою особою», затвердженої Наказом  МОЗ України від 21.03.2012  № 182  у пункті 5 розділу «Інформація про пацієнта» вказується місце фактичного проживання ВІЛ-інфікованої особи. Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання, вказується місце її реєстрації або вказується: «без постійного місця проживання». Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання або місця реєстрації, то вказуються найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, у якому пацієнт має перебувати під диспансерним наглядом.
Відповідно до п. 3.6. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585 видача антиретровірусних препаратів пацієнту здійснюється відповідно до вимог клінічних протоколів антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції з розрахунку на 1 місяць лікування, а при високій прихильності до лікування – з розрахунку на 3 місяці лікування.

Для забезпечення процесу безперервного АРТ при зміні місця медичного нагляду лікарські засоби видаються пацієнту з розрахунку на 3 місяці лікування.
Вищевикладене (зокрема, п.9.5. Інструкції № 185) свідчить про те, що ВІЛ-позитивні громадяни України мають право отримувати медичні послуги в центрах СНІДУ або на «кабінетах Довіри» за місцем фактичного проживання, без реєстрації місця проживання.