Цивільно-правовий договір як форма залучення осіб до праці

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття «цивільно-правовий договір»

Цивільно-правовий договір з фізичною особою (договір цивільно-правового характеру) - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України) (далі – договір).

Відносини, що виникають з укладенням договорів, є цивільно-правовими і регулюються нормами цивільного законодавства.

Істотні умови договору

Предмет договору

Предметом договору може бути виконання робіт чи надання послуг та укладатися у формі договору підряду або надання послуг.

Сторони договору

Сторонами за договором є виконавець та замовник.

Форма договору

Договір укладається у письмовій формі. Файл:ЦПД.docx

Строк договору

Договір укладається на певний строк та на виконання конкретної роботи, тому ці умови мають бути чітко прописані в договорі (статті 846, 905 ЦК України). Договір може мати нерегулярний, одноразовий або ненормований характер.

Ціна договору

За договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Розмір, порядок, умови, строки виплати винагороди за договором встановлюються за домовленістю сторін.

Відповідальність сторін

Відповідальність виконавця роботи за порушення договору насамперед встановлюється самим договором (пеня, штраф тощо), а також нормами цивільного законодавства. Особливості договору ♦ Виконавець не включаються до штату роботодавця. Він самостійно вирішують питання свого виробничого процесу, виконує роботу на свій ризик.
♦ Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, (не зобов'язаний дотримуватися графіку роботи, встановленого підприємством) та інші локальні акти підприємства (різного роду положення, колективні договори).
♦ Виконавець не має соціальних гарантій працівника, який працює відповідно до трудового договору (права на відпустку, матеріальну допомогу, різного роду компенсації, лікарняні тощо).
♦ У трудовій книжці виконавця не робиться запис про оформлення трудових відносин. Стаж роботи підтверджується оригіналом договору.
♦ Робота за договором за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію (пункт «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Відмінність від трудового договору

Трудовий договір Договір цивільно-правового характеру
Відносини регулюються Кодексом законів про працю України;
  • укладається у письмовій формі;
  • мета – організація процесу праці;
  • трудова функція працівника не передбачає встановленого кінцевого результату;
  • безстроковий або строковий;
  • оплата здійснюється у формі встановленої заробітної плати;
  • ризик збитків покладається на роботодавця;
  • працівник підпорядковується правилам внутрішньої трудового розпорядку.
Відносини регулюються Цивільним кодексом України;
  • укладається у письмовій формі;
  • мета- досягнення, визначеного договором результату;
  • результат виконання робіт/факт надання послуг фіксується в окремому документі – акт надання послуг/виконаних робіт;
  • строковий;
  • оплата здійснюється відповідно до умов договору у формі винагороди;
  • виконавець діє на власний ризик;
  • виконавець самостійно організовує свій робочий процес та не підпорядковується правилам трудового розпорядку.