Способи захисту цивільних прав та інтересів

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Maryna.shapoval.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Цивільний кодекс України

Загальні положення

Захист цивільних прав – це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій.
Будь-яка особа має право на захист свого права та інтересу, що не суперечить принципам цивільного законодавства, вимогам справедливості, сумлінності, розумності.
Спосіб захисту суб’єктивних цивільних прав – це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Захист суб’єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.

Види способів захисту цивільних прав та інтересів

Положеннями актів цивільного законодавства (ст. 16 ЦК) встановлюються такі способи захисту цивільних прав та інтересів:

  1. визнання суб’єктивного права — застосовується тоді, коли наявність в особи визначеного суб’єктивного права піддається сумніву або оспорюється, заперечується, або є реальна загроза таких дій;
  2. визнання правочину недійсним - являє собою окремий випадок реалізації такого способу захисту, як відновлення становища, що існувало до порушення права, тому що збігається з ним у правовій сутності. Найбільш очевидно це при приведенні сторін у первісне становище;
  3. припинення дії, яка порушує право - застосовується в разі потреби припинити порушення права особи в майбутньому, тобто усунути перешкоди для здійснення права, створювані порушником, а також якщо порушення саме по собі не позбавляє особу суб’єктивного права, але заважає їй нормально його реалізувати. Має місце в триваючому правопорушенні;
  4. відновлення становища, яке існувало до порушення - застосовується в тих випадках, коли порушене право в результаті правопорушення не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення.;
  5. примусове виконання обов'язку в натурі - застосовується тоді, коли внаслідок існуючих між сторонами цивільних правовідносин зобов’язана особа повинна була передати визначену річ або виконати обов’язок особисто (по зобов’язаннях, де особистість боржника має істотне значення);
  6. зміна або припинення правовідношення - застосовуються в тих випадках, коли правовідношення внаслідок вимог закону змінилося або припинилося, коли одна зі сторін систематично не виконує свої обов’язки, а також як «санкція» за недозволену поведінку;
  7. відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди - застосовуються як у договірних, так і в позадоговірних відносинах при невиконанні (неналежному виконанні) зобов’язань або заподіянні шкоди. Як інші способи відшкодування майнової шкоди можна назвати оплату неустойки (установлення, визначення неустойки);
  8. відшкодування моральної (немайнової) шкоди - застосовується при необхідності відшкодування (грішми, іншим майном або іншим способом) за фізичний біль і страждання, моральні страждання, приниження честі, гідності, ділової репутації внаслідок порушення прав особи;
  9. визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Перелік способів захисту, визначених у ст. 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Як правило, особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Іноді спосіб захисту порушеного права та інтересу прямо визначений спеціальним законом, який регулює певне цивільне правовідношення.

Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів

Способи захисту цивільних прав відрізняються один від одного по поведінковим і матеріальним змістом.
За цими ознаками способи захисту цивільних прав можна класифікувати на наступні види:

  • самозахист цивільних прав;

Самозахист цивільних прав - це здійснення уповноваженою особою дозволених законом дій фактичного порядку, спрямованих на охорону його особистих або майнових прав і інтересів (ст. 15 ЦК).
До них, наприклад, відносяться фактичні дії власника або іншого законного власника, спрямовані на охорону майна, а також аналогічних дій, вчинені в стані необхідної оборони або крайньої необхідності (ст. 1169, 1177 ЦК).

  • заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав;

Заходи оперативного впливу - це юридичні засоби правоохоронного характеру, які застосовуються до порушника цивільних прав і обов'язків самим уповноваженою особою як стороною в цивільному правовідносинах без звернення до компетентним державним чи громадським органів за захистом права. Серед заходів оперативного впливу можна виділити:

  1. виконання уповноваженою особою невиконаної роботи боржником за рахунок останнього;
  2. забезпечення зустрічних вимог, платежів (наприклад, затримка видачі вантажу одержувачу або його відправлення до внесення всіх належних платежів;
  3. відмовні (відмова здійснити певні дії в інтересах несправного контрагента; одностороннє розірвання договору або зміна його умов при неправомірним поведінку контрагента);
  4. розрахунково-кредитні заходи по аналогії з санкціями (наприклад, переведення несправного платника на акредитивну форму розрахунків);
  5. утримання.
  • заходи правоохоронного характеру, що застосовуються до порушників цивільних прав компетентними державними чи іншими органами.

Заходи правоохоронного характеру, що застосовуються до правопорушникам державою - способи захисту цивільних прав, які реалізується в юридикционной формі - у судовому або адміністративному порядку.