Соціальні послуги окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах, та порядок їх надання

Матеріал з WikiLegalAid
Це затверджена версія цієї сторінки, вона не є останньою. Перегляд останньої версії.Версію затверджено Natalia.zaitseva.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Хто має право на отримання соціальних послуг

Отримувачами соціальних послуг є особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

Вразливі групи населення - особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників;

Складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини:

  1. похилий вік;
  2. часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
  3. невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
  4. психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;
  5. інвалідність;
  6. бездомність;
  7. безробіття;
  8. малозабезпеченість особи;
  9. поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
  10. ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;
  11. втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;
  12. жорстоке поводження з дитиною;
  13. насильство за ознакою статі;
  14. домашнє насильство
  15. потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
  16. шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;

Дія Закону України "Про соціальні послуги" поширюється на громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах (стаття 5 Закону України "Про соціальні послуги").

Суб'єкти надання соціальних послуг

Соціальні послуги надаються:

♦ установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування);

♦ інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

♦ недержавні підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (стаття 13 Закону України "Про соціальні послуги").

До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери відповідно до закону.

Соціальні послуги можуть надаватися у центрах зайнятості, закладах охорони здоров’я, освіти, культури тощо.

Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки та є:

  1. особами з інвалідністю I групи;
  2. дітьми з інвалідністю;
  3. громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
  4. невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
  5. дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги (частина шоста статті 13 Закону України "Про соціальні послуги").
Увага! Для пошуку надавачів соціальних послуг створено Реєстр надавачів соціальних послуг.

Вартість надання соціальних послуг

Категорії осіб, які мають право на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів (стаття 28 Закону України "Про соціальні послуги" ).

Незалежно від їх доходу особи, безкоштовно всі соціальні послуги отримуватимуть:

  1. особи, які постраждали від торгівлі людьми;
  2. особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
  3. діти з інвалідністю;
  4. особи з інвалідністю I групи;
  5. діти-сироти;
  6. діти позбавлені батьківського піклування;
  7. особи з їх числа віком до 23 років;
  8. сім’ї опікунів, піклувальників;
  9. прийомні сім’ї;
  10. дитячі будинки сімейного типу;
  11. сім’ї патронатних вихователів;
  12. діти, з певним переліком захворювань.

Всі решта отримуватимуть безкоштовно лише соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також екстрені соціальні послуги.

Окрім перерахованих категорій, всі соціальні послуги також безплатно надаватимуться особам, які їх потребують та середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.

Якщо середньомісячний сукупний дохід особи більше двох, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімуми для відповідної категорії осіб, таким особам надаються соціальні послуги з установленням диференційованої плати (порядок визначається постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 429 "Про затвердження Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг" ).

Якщо середньомісячний сукупний дохід особи перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб то соціальні послуги надаються за власний рахунок такої особи чи за рахунок третіх осіб. Таким же чином надаються послуги понад обсяги, визначені державним стандартом послуг.

Прожитковий мінімум з 01 січня 2020 року становить для працездатних осіб — 2102 грн., для осіб, що втратили працездатність — 1638 грн., з 01 липня 2020 для працездатних осіб — 2197 грн., для осіб, що втратили працездатність — 1712 грн., та з 01 грудня 2020 для працездатних осіб — 2270 грн., для осіб, що втратили працездатність — 1769 грн.

Середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.

Розмір плати за соціальні послуги визначає надавач соціальних послуг залежно від змісту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги").

Перелік соціальних послуг

Соціальна послуга Суть Державний стандарт
1. Догляд:
1.1 догляд вдома допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; наказ Міністерства соціальної політики України від 13 листопада 2013 року № 760 «Про затвердження Державного стандарту догляду вдома»
1.2 догляд стаціонарний створення умов для проживання (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами в стаціонарних умовах); забезпечення харчуванням, твердим, м'яким інвентарем; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, організація надання реабілітаційних та медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання навичкам самообслуговування; організація розпорядку дня, у тому числі денної зайнятості, дозвілля; наказ Міністерства соціальної політики України від 29 лютого 2016 року № 198 «Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності»
1.3 денний догляд забезпечення умов для денного перебування; забезпечення харчуванням; допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я, надання реабілітаційних послуг; формування та підтримка навичок самообслуговування; психологічна підтримка; організація денної зайнятості, дозвілля. наказ Міністерства соціальної політики України від 30 липня 2013 року № 452 «Про затвердження Державного стандарту денного догляду»
2. Підтримане проживання надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги. Наказ Міністерства соціальної політики України від 03 квітня 2015 року № 372 «Про затвердження Державного стандарту підтриманого проживання бездомних осіб»
3. Паліативний/хоспісний догляд допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, годування); спостереження за станом здоров'я; сприяння наданню медичних послуг; допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; навчання членів сім’ї догляду; допомога у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання); представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім’ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація та підтримка груп самодопомоги. наказ Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2016 року № 58 «Про затвердження Державного стандарту паліативного догляду»
4. Соціальний супровід сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування допомога у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; допомога у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення; підготовка дитини до виходу із сім’ї, в тому числі і до самостійного життя. наказ Міністерства соціальної політики України від 11 серпня 2017 року № 1307 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування»
5. Послуга соціальної адаптації допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків; організація клубів за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги. Наказ Міністерства соціальної політики України від 18 травня 2015 року № 514 «Про затвердження Державного стандарту соціальної адаптації»
6. Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; сприяння організації та діяльності груп самодопомоги; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників. Наказ Міністерства соціальної політики України від 19 вересня 2013 року № 596 «Про затвердження Державного стандарту соціальної інтеграції та реінтеграції бездомних осіб»
7. Натуральна допомога надання натуральної допомоги (пошиття одягу, ремонт одягу, ремонт взуття, перукарські послуги, прання білизни та одягу, ремонтні роботи, обробіток присадибної ділянки, косіння трави біля будинку, рубання та розпилювання дров, косметичне, вологе, генеральне прибирання). ---
8. Послуга соціальної реабілітації навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); допомога у забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка, у тому числі шляхом організації та координації підтримки за принципом «рівний - рівному»; нормалізацію психосоціального стану і підвищення якості життя; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; надання інформації з питань соціального захисту населення; Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 грудня 2018 року № 1901 "Про затвердження Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами"
8.1 послуга соціально-психологічної реабілітації надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини. ---
9. Надання притулку надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м’яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами. наказ Міністерства соціальної політики від 13 серпня 2013 року № 495 «Про затвердження Державного стандарту надання притулку бездомним особам»
10. Кризове та екстрене втручання психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку. наказ Міністерства соціальної політики від 01 липня 2016 року № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»
11. Консультування допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги. наказ Міністерства соціальної політики від 02 липня 2015 року № 678 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування»
12. Соціальний супровід обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб’єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка; наказ Міністерства соціальної політики від 31 березня 2013 року № 318 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»
12.1 соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка. наказ Міністерства соціальної політики від 21 вересня 2016 року № 1044 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці»
13. Представництво інтересів ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога у розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв'язків; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв'язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо. наказ Міністерства соціальної політики від 30 грудня 2015 року № 1261 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів»
14. Посередництво (медіація) допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв'язання конфлікту. наказ Міністерства соціальної політики від 17 серпня 2016 року № 892 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)»
15. Соціальна профілактика організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг. наказ Міністерства соціальної політики від 10 вересня 2015 року № 912 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги профілактики»
16. Послуга фізичного супроводу осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору надання допомоги при переміщенні у громадських місцях і транспорті для відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій та закладів, купівлі товарів, робіт і послуг, у тому числі заповнення бланків, написання заяв, читання інформації під час такого відвідування та інше. ---
17. Послуга перекладу жестовою мовою переклад жестовою мовою (у тому числі з використанням знакових систем) та словесною мовою під час відвідування особами з інвалідністю з порушеннями слуху органів державної влади та місцевого самоврядування, установ, організацій і закладів, при купівлі товарів, робіт і послуг. ---
18. Послуга догляду та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних забезпечення місця проживання та особистих потреб; формування та підтримку навичок самообслуговування та особистої гігієни; виховання та розвиток особистості; забезпечення отримання освітніх, медичних та  реабілітаційних послуг, та інших допоміжних соціальних послуг, які відповідають потребам отримувачів;

організація надання додаткових соціальних послуг; організацію дозвілля, відпочинку та оздоровлення отримувачів послуги; підготовку дитини до реінтеграції в біологічну сім’ю або влаштування в сімейну форму виховання; підготовку до самостійного життя та соціалізацію в громаді.

---
19. Послуга супроводу під час інклюзивного навчання допомога в самообслуговуванні; підтримка у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами; організація харчування та допомога у прийнятті їжі; організація пересування та допомога під час пересування (мобільність); сприяння в організації денної зайнятості, дозвілля; організація денного відпочинку (сну) ---

Куди звертатися за отриманням безоплатних соціальних послуг

Для отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів особа або її законний представник подає органу соціального захисту населення за місцем свого проживання/перебування заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Якщо особа за станом здоров’я не спроможна самостійно прийняти рішення про необхідність надання їй соціальних послуг, заяву зобов’язані подати законний представник такої особи, орган опіки та піклування або орган соціального захисту населення.

Подання заяви з відповідними документами для отримання соціальних послуг особами з інвалідністю та особами похилого віку, які мають інтелектуальні та/або психічні порушення, проводиться відповідно до Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576.

Заява в електронній формі подається через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, електронну систему чи іншу інтегровану з ними інформаційну систему.

У разі відсутності в об’єднаній територіальній громаді органу соціального захисту населення заява про отримання соціальних послуг приймається уповноваженою посадовою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або старостинського округу/старостою.

Заяви можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, яка потребує соціальних послуг.

Заява, прийнята уповноваженою посадового особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади, старостинського округу/старостою чи центром надання адміністративних послуг, протягом одного робочого дня з дати її надходження передається органу соціального захисту населення для підготовки відповідних запитів, клопотань (у разі потреби) та подальшого прийняття рішення.

Перелік необхідних документів

До заяви про надання соціальних послуг обов’язково додаються такі документи (або їх скановані копії):

  • копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;
  • копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);
  • копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);
  • копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);
  • копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (за наявності);
  • медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);
  • копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
  • копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
  • копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);
  • документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
  • копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);
  • копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
  • акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи.

У разі відсутності у бездомної особи документа, що посвідчує особу, такій особі надається допомога у поновленні зазначеного документа відповідно до законодавства.

Якщо в документах (або їх копіях), які додаються до заяви, міститься інформація (відомості), яка вже є у розпорядженні органу соціального захисту населення або зазначену інформацію (відомості) можливо отримати в порядку електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, такі документи не подаються.

Для надання соціальних послуг (крім тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу отримувача соціальних послуг) за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, Фонді соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення відповідно до цього Порядку, подаються також довідки/ інші документи про доходи.

Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг також є повідомлення суб’єкта та/або акт оцінювання потреб сім’ї/особи, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи/ соціальним працівником, звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб, які потребують соціальних послуг у зв’язку з перебуванням у складних життєвих обставинах, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, подані за результатами розгляду матеріалів про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Особами, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного догляду чи паліативного догляду в умовах стаціонару, також подається:

  • довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу за формою, затвердженою МОЗ;
  • індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
  • копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності);
  • копія договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності).

Порядок розгляду звернення про надання соціальних послуг

Орган соціального захисту населення аналізує отримані документи, уточнює необхідну інформацію, в тому числі шляхом перевірки даних щодо отримувачів державної допомоги, пільг тощо, наявних в інформаційних системах, та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня визначає надавача або залучає соціального менеджера/ фахівця із соціальної роботи для оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.

Для отримання інформації про доходи особи, що потребує надання соціальних послуг, орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після надходження заяви від такої особи, її законного представника, органу опіки та піклування надсилає запит до:

  • ДПС - для отримання відомостей про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном;
  • Пенсійного фонду України - для отримання відомостей про доходи осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики;
  • фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування - для отримання інформації про страхові виплати із зазначених фондів.

ДПС, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом п’яти робочих днів після надходження запиту надають органу соціального захисту населення інформацію про доходи/страхові виплати особи, що потребує надання соціальних послуг.

У разі неможливості здійснення обміну інформацією, відсутності даних за необхідний період або за наявності інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення, отримувач соціальної послуги подає довідки / інші документи про доходи за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг.

Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах проводиться соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи протягом п’яти робочих днів з дати отримання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг у порядку, встановленому Мінсоцполітики, із залученням у разі потреби психолога, медичного працівника, педагогічного працівника закладу та/або установи освіти, реабілітолога та інших фахівців.

Під час оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах з’ясовуються обставини, що можуть призвести або призвели до порушень у життєдіяльності особи/сім’ї, визначаються чинники, що спричинили потрапляння у складні життєві обставини, рівень складності наявних проблем, їх вплив на життєдіяльність особи/сім’ї, індивідуальні потреби в отриманні соціальних послуг, а також спроможність особи/сім’ї самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив таких обставин.

За результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах складається відповідний акт за формою, затвердженою Мінсоцполітики, з пропозиціями щодо переліку соціальних послуг, яких потребує особа/ сім’я, та подається органу соціального захисту населення для подальшого прийняття рішення про надання соціальних послуг.

У разі отримання звернення (письмового або усного) особи, у тому числі дитини/сім’ї, про надання соціальних послуг екстрено (кризово) у зв’язку із загрозою життю чи здоров’ю особи або отримання повідомлення від суб’єкта про необхідність надання таких послуг оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах не проводиться.

Рішення про надання послуг екстрено (кризово) приймається органом соціального захисту населення/надавачем невідкладно та протягом однієї доби забезпечується надання соціальних послуг. Відповідно до потреб особи надавач проводить термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання допомоги та підтримки, зокрема шляхом забезпечення психологічної підтримки та консультування (в тому числі телефоном), виїзду мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик бригади швидкої допомоги для надання невідкладної медичної допомоги, працівника уповноваженого підрозділу органу Національної поліції тощо).

У разі відсутності в особи, яка потребує надання послуг екстрено (кризово), документа, що посвідчує особу, та інших документів, визначених пунктом 28 цього Порядку, рішення про надання таких соціальних послуг приймається без їх подання.

За результатами надання послуг екстрено (кризово) надавач складає акт про надання соціальної послуги за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Прийняття рішення про надання соціальних послуг

Після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів орган соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім’ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Про прийняте рішення особа або її законний представник інформується органом соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг (його сканованої копії) у паперовій та/або електронній формі. У рішенні про відмову в наданні соціальних послуг обов’язково повинні бути обґрунтовані підстави відмови.

Рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім’ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.

Підстави для відмови у наданні соціальних послуг

Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є:

  • відсутність потреби осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;
  • ненадання надавачем тих соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я;
  • наявність в особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується МОЗ (рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань).

Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг особі у разі загрози її життю чи здоров’ю, домашнього насильства, насильства за ознакою статі або жорстокого поводження з дитиною.

Припинення надання соціальних послуг:

Підставами для припинення надання соціальних послуг є:

  • відсутність потреби в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини;
  • закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами повторного оцінювання потреб);
  • відмова особи/сім’ї від отримання послуг (крім випадків соціального супроводу сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, і сімей, у яких порушуються права дитини) та дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
  • зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
  • невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
  • виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів під час звернення за наданням соціальних послуг, що унеможливлює подальше їх надання;
  • смерть отримувача соціальних послуг;
  • дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
  • ліквідація (припинення діяльності) надавача або припинення ним надання відповідних соціальних послуг.

Див. також