Розбещення неповнолітніх

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до статті 156 Кримінального кодексу України розбещенням неповнолітніх є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

Склад злочину

Об'єкт злочину

Об'єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).

Об'єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

Види розпусних дій:

  • фізичні: оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо;
  • інтелектуальні: цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.

Суб'єкт злочину

Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.

Кваліфікуючі ознаки

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:

  1. щодо малолітньої особи;
  2. членами сім’ї чи близькими родичами*, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього (частина друга статті 156 Кримінального кодексу України).

*близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частина перша статті 3 Кримінального кодексу України).

Санкція (покарання)

  1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
  2. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку за наявності кваліфікуючої ознаки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.         

Див. також