Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальні положення

Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 271 КПК, контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі:

  • контрольованої поставки;
  • контрольованої і оперативної закупки;
  • спеціального слідчого експерименту;
  • імітування обстановки злочину.

Заборона провокування

Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

  1. посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
  2. поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
  3. втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
  4. екологічній або техногенній катастрофі.

Форми контролю за вчиненням злочину

Контрольована поставка.
Завдання контрольованої поставки такі:

  1. документування протиправної діяльності та
  2. виявлення усіх осіб, причетних до вчинення злочину;
  3. конфіскація, за результатами контрольованої поставки, товарів, предметів та речовин, заборонених для обігу;
  4. виявлення причин та умов вчинення злочинів;
  5. виявлення джерел фінансування незаконних операцій із товарами,
  6. предметами та речовинами, забороненими для обігу, та подальших шляхів “відмивання” отриманих
  7. кримінальних доходів;
  8. забезпечення доказів злочинної діяльності.

Контрольована закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила. Контрольну закупку, як правило, здійснює оперативний працівник або інша особа, якій він доручає це на підставі доручення слідчого.
Відмінність між контрольованою та оперативною закупкою полягає у її предметі: в одному випадку це товар, який перебуває у вільному обігу, в іншому – товар, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством.

Оперативна закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

Імітування обстановки злочину передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації.

Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.