Процесуальні строки в цивільному процесі

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Цивільний процесуальний кодекс України
  2. Єдиний державний реєстр судових рішень
  3. Постанова "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення"

Поняття цивільні процесуальні строки

Цивільні процесуальні строки — це встановлені Цивільним процесуальним кодексом України проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Види процесуальних строків за способом встановлення

За способом встановлення розрізняють два види процесуальних строків: встановлені законом та встановлені судом.
Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Законні строки

Це ті строки, вказівка на які міститься в нормах ЦПК і які не можуть бути змінені з волі суб'єктів цивільного судочинства. До них належать: строки вручення судової повістки - ч. 5 ст. 128 ЦПК приклад ухвали суду, строки розгляду справи по суті - ст. 210 ЦПК України приклад ухвали суду, відкриття провадження у справі - ч. 1 ст. 187 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження - ст. 354 ЦПК України, приклад ухвали суду, строк на касаційне оскарження - ст. 390 ЦПК України приклад ухвали суду та ін.

Судовий строк

Строк, установлений за розсудом суду. До даного виду належать строки:

  • не встановлені законом;
  • обумовлені конкретними обставинами справи;
  • обумовлені судом або суддею.

До них слід віднести такі строки, як залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви - ст. 185 ЦПК України приклад ухвали суду, строк відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні - ст. 240 ЦПК приклад ухвали суду, виконання судових доручень - ст. 88 ЦПК України приклад ухвали суду та ін.

Групи процесуальних строків залежно від суб’єкта

Залежно від суб’єкта процесуальні строки можна розподілити на 3 групи:

Строки вчинення процесуальних дій судом

Процесуальні строки для здійснення дій суддею (судом) завжди встановлюються законом і охоплюють весь комплекс процесуальних дій, вчинюваних на різних стадіях судочинства.
Наприклад, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку - ч. 1 ст. 210 ЦПК України приклад ухвали суду, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті - ч. 2 ст. 210 ЦПК України приклад ухвали суду та ін.

Строки вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі

Процесуальні строки для здійснення дій учасниками процесу звичайно встановлюються законом, але в ряді випадків можуть встановлюватися судом.
Наприклад, відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву - ч. 1 ст. 193 ЦПК України приклад ухвали суду, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - ч. 7 ст. 178 ЦПК України приклад ухвали суду та ін.

Строки вчинення процесуальних дій іншими учасниками процесу

Процесуальні строки для здійснення дій іншими особами, зобов'язаними виконати приписи суду. Такі строки теж можуть бути законними та судовими.
Наприклад, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали - ч. 7 ст. 84 ЦПК приклад ухвали суду, свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини - ч. 2 ст. 69 ЦПК та ін.

Обчислення процесуальних строків

Обчислення процесуальних строків, ст. 122 ЦПК України відзначає, що строки, встановлені як законом, так і судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а згідно ст. 124 ЦПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку; строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку, а якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Крім того, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Проте строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Зупинення та поновлення процесуальних строків

Зупинення провадження у справі, як визначено у ст. 251 ЦПК України, зупиняє й перебіг процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зобов’язаний зупинити провадження ст. 251 ЦПК України (смерть чи оголошення померлою, якщо можливе правонаступництво; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; призначення або заміна представника; служба у ЗСУ; неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої) чи може зупинити провадження ст. 252 ЦПК України за заявою чи з власної ініціативи (строкова військова служба; захворювання, що виключає можливість явки в суд; тривале службове відрядження; розшук відповідача; призначення експертизи; надходження заяви про відвід). Провадження не зупиняється, окрім 3 останніх випадків, якщо справи ведуться через законного представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 ЦПК України - з дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.