Процедура банкрутства юридичної особи

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Господарський кодекс України
  2. Господарський процесуальний кодекс України
  3. Цивільний кодекс України
  4. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Судові процедури, які можуть застосовуватися до боржника

Банкрутство - нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури (стаття 209 Господарського кодексу України).

Відносно кого може бути порушено справу про банкрутство?

Важливо! Суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно положень статті 53 Цивільного кодексу України банкрутом може бути визнана фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності (у порядку встановленому законом).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо боржника можуть застосовуватися такі процедури банкрутства:

  • розпорядження майном боржника;

Під розпорядженням майном розуміють систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

  • мирова угода;

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

  • санація (відновлення платоспроможності) боржника;

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

  • ліквідація банкрута

У випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.

Зверніть увагу! Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.

Порядок розгляду справ про банкрутство

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом.

До уваги! Така категорія справ розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.

Хто може бути ініціатором порушення справи про банкрутство?

Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Боржник - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом 3-х місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кредиторі можуть бути конкурсні, поточні та забезпечені.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:

  • найменування господарського суду, до якого подається заява;
  • ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  • ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
  • виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються:

  • докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;
  • довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
  • докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
  • рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
  • відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
  • докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

За наявності яких обставин боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство?

  • задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
  • під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
  • в інших випадках, передбачених цим Законом.

У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду та призначає підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться не пізніше 14-го дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань кредиторам тощо) - не пізніше 30-го дня.

Важливо! До дати проведення підготовчого засідання боржник повинен надати до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Отже, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:

  • відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;
  • відмову у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Зверніть увагу! З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення містить повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Ліквідаційна процедура щодо боржника

Які наслідки визнання боржника банкрутом?

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

  • господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
  • строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
  • у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
  • припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
  • відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
  • продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
  • скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
  • Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
  • вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом 2-х місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
  • Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в 6-у чергу в ліквідаційній процедурі;
  • виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Законом.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено Законом.

Важливо! Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури.

До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності - також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого управляти державним майном, та представник органів місцевого самоврядування.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Які способи впливу на ліквідатора можна використовувати?

На вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства ліквідатор зобов’язаний надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Окрім того, учасники справи про банкрутство можуть оскаржити дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) до господарського суду, у разі якщо їх права були порушені такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора.

Що таке ліквідаційна маса і яке майно входить до її складу?

До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.

Не може бути включено до ліквідаційної маси грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання банкрута, об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор здійснює продаж майна банкрута. Черговість задоволення вимог кредиторів визначена положеннями статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

До уваги! Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Особливості здійснення продажу майна в провадженні у справі про банкрутство

Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов’язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб’єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом.

Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Організатор аукціону повинен провести аукціон протягом 2-х місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.

Коли проводиться аукціон та як взяти у ньому участь?

Аукціон (крім електронних торгів) проводиться у робочий день та у робочий час. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час. Заява на участь в аукціоні складається в довільній формі державною мовою і повинна містити зазначені в повідомленні про проведення аукціону такі відомості:

  • найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);
  • прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);
  • номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника.

Крім цього, заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

До заяви на участь в аукціоні повинні додаватися копії таких документів:

  • документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника;
  • документа про сплату гарантійного внеску.

Фіксація! Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами, тобто ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів.

Як відбувається передача рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги?

Придбана на аукціоні рухома річ, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Організатор аукціону, який не передав покупцю на його вимогу рухому річ, майнове право або не відступив право вимоги після повної сплати ціни, сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення. Передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.

Відповідальність! Особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не відповідають за недоліки майна, крім випадків їх навмисного приховування.

Мирова угода: умови укладення та наслідки невиконання

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів. Від імені кредиторів рішення про укладення мирової угоди приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Від імені боржника рішення про укладення мирової угоди приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Важливо! З прийняттям рішення про укладення мирової угоди припиняється дія процедур розпорядження майном боржника, санації та ліквідації. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження мирової угоди господарським судом вона набирає чинності і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Зверніть увагу! Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Зміст мирової угоди! Мирова угода повинна містити положення про:

  • розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника;
  • відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Крім того, мирова угода може містити умови щодо:

  • виконання зобов’язань боржника третіми особами;
  • задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Протягом 5-ти днів з дня укладення мирової угоди, сторони повинні подати до господарського суду заяву про її затвердження.

Господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:

  • порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;
  • якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

До уваги! Мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та/або розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.