Процедура банкрутства фізичних осіб

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Господарський кодекс України
  2. Кодекс України з процедур банкрутства введення в дію, відбудеться 21.10.2019
  3. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
  4. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втрата чинності, відбудеться 21.10.2019

Поняття банкрутства фізичної особи

Банкрутство – це примусова процедура, спрямована на отримання контролю над боржником та його майном з метою виконання зобов’язань, які боржник не в змозі або не бажає виконувати.

Ініціювання процедури банкрутства фізичної особи

Провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

  • заборгованість становить не менше ніж 30 мінімальних розмірів заробітної плати;
  • боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50 % місячних платежів;
  • винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують неможливість виконувати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.

Кредитор не має права ініціювати банкрутство фізичної особи за жодних обставин, навіть за наявності безспірної заборгованості. З моменту відкриття провадження у справі вводиться мораторій строком на 120 днів.
Наслідки введення мораторію для фізичної особи такі ж самі, як і для юридичної особи:

  • зупинення виконання грошових зобов’язань;
  • зупинення виконання за виконавчими документами;
  • зупинення нарахування штрафних санкцій та ін...

Після порушення процедури банкрутства сума боргу фізичної особи фіксується, нарахування відсотків і штрафів припиняється.

Документи, що додаються до заяви

До своєї заяви боржник має додати наступні документи:

  1. довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
  2. документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
  3. конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
  4. опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
  5. копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
  6. перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
  7. копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
  8. відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
  9. копія трудової книжки (за наявності);
  10. відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
  11. декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
  12. докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
  13. інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
  14. інші документи, що підтверджують наявність підстав, процедури банкрутства.

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Наступним кроком є затвердження плану реструктуризації боргів або укладення мирової угоди.

Мирова угода: Мирова угода є домовленістю сторін про врегулювання заборгованості на основі взаємних поступок. Її може бути укладено на будь-якій стадії провадження, а сама вона є підставою для його закриття.
Наслідком закриття провадження є винесення судом відповідної ухвали, а також ухвалення ним рішення про звільнення боржника від боргів.

Однак, його не може бути звільнено від боргів, а саме:
  • зі сплати аліментів;
  • відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян;
  • а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з його особистістю.

реструктуризації боргів може включати:

  • продаж частини майна;
  • зміну способу й порядку виконання зобов'язань;
  • відстрочення, розстрочення, прощення боргу;
  • виконання зобов'язань боржника третіми особами, отримання поруки, гарантії;
  • інші заходи для покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

Не підлягають реструктуризації лише борги щодо

  • сплати аліментів;
  • відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
  • щодо сплати ЄСВ та інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, то боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів. Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків. Ініціатор процедури банкрутства фізичної особи

Наслідки визнання фізичної особи банкрутом у справі про неплатоспроможність.

Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів, а саме:

  1. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
  2. сплати аліментів;
  3. виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині. Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства щодо фізичної особи - банкрута встановлюються певні обмеження. Так: 1. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом. 2. Протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. 3. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом. Процедура погашення боргів боржника.
Погашення боргів боржника – це наслідок визнання боржника банкрутом. Ця процедура вводиться у разі неможливості відновити платоспроможність боржника.

Після визнання боржника банкрутом наступають такі наслідки:

  • Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
  • Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
  • Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
  • З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.
  • З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
  • До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
  • До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

Арбітражний керуючий у справах про неплатоспроможність фізичної особи

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право:

  • запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою щодо майна боржника - фізичної особи, у тому числі які містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю;
  • отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством;
  • здійснювати огляд майна боржника;
  • отримувати інформацію про рух коштів на рахунках боржника відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов’язаний:

  • організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість;
  • брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду;
  • відкрити спеціальний рахунок для розрахунків з кредиторами;
  • погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна;
  • якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дати такого продажу;
  • виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника;
  • здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду. Для забезпечення виконання повноважень керуючого реструктуризацією та/або керуючого реалізацією майна боржника арбітражний керуючий може залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів.

Дозвіл на залучення таких осіб надає господарський суд на підставі мотивованої заяви арбітражного керуючого про необхідність їх участі у справі, в якій зазначається розмір оплати їх послуг.