Право довірчої власності

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальні положення

Право довірчої власності – особливий вид права власності, що виникає внаслідок закону або договору, а також, це й особливий вид забезпечення виконання зобов’язань (частина перша статті 546 ЦК України).

Змішана правова природа права довірчої власності полягає в тому, що воно є речовим правом, яке обмежено зобов'язальними відносинами між власником майна та управителем майна або довірчим власником, що полягає в зобов'язанні його діяти лише для досягнення мети управління майном, визначеної установником.

Договір про встановлення довірчої власності - це правовідносини, відповідно до яких одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов’язання боржника за кредитним договором, договором позики (стаття 5971 ЦК України).

Згідно з договором про право довірчої власності на майно кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом.

Договір про встановлення довірчої власності повинен бути посвідчений нотаріально, при умові, що в довірчу власність передається нерухоме майно.

При цьому з моменту встановлення довірчої власності (для рухомого майна – укладення договору, для нерухомого – реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

ЦК України регламентовано наступні підстави виникнення права довірчої власності, а саме: пряму вказівку закону; договір управління майном.

Основні характеристики права довірчої власності:

  • право власності на майно переходить до довірчого власника;
  • об’єкт довірчої власності – будь-яке майно, що може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення, крім корпоративних прав, якщо інше не встановлено законом;
  • довірчий власник має обмежене право щодо розпорядження та користування майном, переданим в довірчу власність;
  • право довірчої власності виникає тільки на підставі договору, що було укладено в письмовій формі, а для нерухомості – з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • звернення стягнення на об’єкт довірчої власності відбувається шляхом його продажу довірчим власником будь-якій особі-покупцеві.

Довірчий власник, його права та відповідальність

Довірчим власником є кредитор за основним зобов’язанням.

Довірчий власник має право у будь-який час протягом строку дії довірчої власності та за умови попереднього повідомлення користувача перевіряти наявність, стан, умови збереження та використання об’єкта довірчої власності.

Довірчий власник може тільки розпорядитись майном у чітко визначених випадках, а користуватися може особа, яка передала його у довірчу власність або інша особа визначена договором.

Розпорядитись майном довірчий власник може у випадку прострочення сплати боргу боржником більш ніж на 20 днів (у випадку прострочення сплати частини кредитного платежу – 30 днів).

При цьому довірчий власник не пізніше ніж за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу повинен повідомити боржника, користувача та довірчого засновника про намір продати майно, а останні можуть придбати дане майно, повідомивши довірчого власника про свій намір протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про продаж від довірчого власника та внісши на депозитний рахунок нотаріуса мінімальну суму повідомлену довірчим власником.

Довірчий власник майна несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Субсидіарна відповідальність довірчого власника майна настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення ним повноважень або встановлених обмежень. У цьому разі установник управління може вимагати від управителя відшкодування завданих ним збитків.

Державна реєстрація права довірчої власності

Для здійснення державної реєстрації права довірчої власності необхідно, зокрема, подати наступі документи:

  • заяву про державну реєстрацію;
  • документ, що посвідчує особу заявника;
  • національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця, у разі коли заявником є іноземець;
  • довіреність, у разі подання заяви уповноваженою на те особою;
  • договір, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;
  • документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Припинення довірчої власності

Протягом п’яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв’язку з його повним виконанням) основного зобов’язання довірчий власник зобов’язаний передати право власності на об’єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності.

Передача права власності на об’єкт довірчої власності здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об’єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об’єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо незважаючи на повне виконання боржником свого зобов’язання, довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.

За результатами відчуження довірчим власником об’єкта довірчої власності (внаслідок звернення стягнення на такий об’єкт або внаслідок його передачі за актом приймання-передачі довірчому засновникові чи іншій особі) у набувача виникає право власності на такий об’єкт, якщо інше не встановлено законом або договором. Право власності нового власника на нерухоме майно виникає з моменту реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (стаття 59711 ЦК України).