Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Mykola.kravchenko.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативно-правова база

Земельний кодекс України
Цивільний кодекс України
Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"


Хто такі іноземці?

Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6, ч. 1, ст. 1 ЗУ " Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").


Хто такі особи без громадянства?

Особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином (п. 15, ч. 1, ст. 1 ЗУ " Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").


Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на земельні ділянки розташовані на території України?

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.


Яким чином іноземці та особи без громадянства можуть набути право власності на такі землі?

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі (ч. 3 ст. 81 ЗКУ):
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами:

  • купівля-продаж – одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦКУ);
  • дарування – одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦКУ);
  • рента – одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (ст. 731 ЦКУ);
  • міна – кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч.1 ст. 715 ЦКУ);

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
в) прийняття спадщини.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Угоди повинні містити:

  • назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
  • вид угоди;
  • предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
  • документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
  • відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
  • відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
  • договірну ціну;
  • права та обов'язки сторін;
  • кадастровий номер земельної ділянки;
  • момент переходу права власності на земельну ділянку.


Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення?

Єдиною підставою, за якої громадяни іноземних держав та особи без громадянства можуть набувати право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є спадкування.

Проте, навіть і в цьому випадку в силу ч. 4 ст. 81 ЗКУ такі суб’єкти зобов’язанні відчужити такі земельні ділянки на протязі року.

Порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, визначено ст. 145 ЗК України.

У випадку, якщо громадянин іноземної держави або особа без громадянства не відчужить земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.