Правовий режим використання земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Водний кодекс України
• Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів"
• Закон України "Про трубопровідний транспорт"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 "Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів"

Загальні положення

Охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів – земельна ділянка, прилегла до об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, обмежена умовними лініями з обох боків трубопроводу паралельно його осі (об'єкту), на якій обмежується провадження господарської діяльності (пункт 2 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 (далі - Правила).

До складу об’єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюють охоронні зони, належать об’єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів (частина перша статті 5 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" (далі - Закон). Для того, щоб землекористувачі і землевласники дотримувалися визначених Законом обмежень у використанні земельних ділянок, їм необхідно мати інформацію щодо самого трубопроводу та про які саме обмеження у конкретному випадку йдеться.

Інформація про межі охоронних зон об’єктів газотранспортної системи України доступна для ознайомлення на Публічній кадастровій карті України у вкладенні "Енергетика".

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів» (далі - Закон) земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, вибухові, гірничі та днопоглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих в охоронних зонах, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через водні об'єкти, болота, торфорозробки та місця видобутку корисних копалин, а також всі інші роботи, пов'язані з розробкою ґрунту на глибину більше 30 сантиметрів на таких земельних ділянках, проводяться лише на підставі письмового погодження з підприємствами магістральних трубопроводів (частина перша статті 19 Закону).

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки (частина перша статті 22 Закону).

Увага! Розміри охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів визначено статтею 11 Закону.

Обмеження в зоні магістрального трубопровідного транспорту

До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:

1. пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
2. розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
3. переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів; · кидати у водні об'єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
4. кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
5. проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
6. перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів.

До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:

1. будівлі будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;;
2. розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
3. будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
4. будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
5. влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
6. розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
7. зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
8. висаджувати багаторічні насадження;
9. облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
10. переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
11. розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню.

Відповідальність за порушення законодавства

Відповідалֺьність за порушення законодавсֺтва про трубопровіֺдний транспорт регламентуֺється статтею 25 Закону, згідно з якою юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідальність за порушення земельного законодавсֺтва встановлюєֺться статтею 211 Земельного кодексу України. Якщо спроектуваֺти положення цієї статті на правовий режим земель трубопровіֺдного транспорту, то можна виділити такі порушення, вчиняючи які особи несуть адміністраֺтивну або кримінальнֺу відповідалֺьність:

1. укладення угод з порушенням земельного законодавства;

2.  самовiльне зайняття земельних ділянок;

3. псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

4. розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

5. невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;

6. порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;

7. знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;

8.  непроведення рекультивації порушених земель;

9. знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

10. порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;

11. відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;

12. приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

13. ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них.

14. порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.