Правова регламентація аквакультури

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Поняття водних ресурсів та аквакультури

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ст. 13 Конституції України).

Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг (п.1, ст. 1 ЗУ "Про аквакультуру").

Обов'язкові умови для суб’єкта аквакультури

Найбільш поширеним видом рибогосподарської діяльності на малих водних об’єк тах є ведення рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури.

У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (ст. 51 ВКУ).

При веденні господарства в режимі аквакультури важливо враховувати вимоги законодавства (п.2, ст. 5 ЗУ "Про аквакультуру"), а саме:

  • додержуватися нормативно-правових актів у сфері аквакультури;
  • не допускати погіршення екологічного середовища та умов існування водних біоресурсів у результаті своєї діяльності;
  • подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими в установленому порядку;
  • подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, інформацію стосовно намірів розведення та/або вирощування чужорідних та немісцевих видів гідробіонтів та відповідне науково-біологічне обґрунтування;
  • дотримуватися під час здійснення заходів із вселення, переселення, інтродукції, акліматизації та реакліматизації водних біоресурсів у водних об’єктах (їх частинах) вимог цього та інших законів;
  • проводити заходи рибогосподарської меліорації;
  • здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюваннями та загибеллю об’єктів аквакультури;
  • не допускати несанкціонованого, у тому числі випадкового, потрапляння чужорідних, немісцевих та генетично змінених організмів у водні об’єкти (їх частини).

Отримання водного об’єкта у користування

Рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України (ст. 14 ЗУ "Про аквакультуру").

Частини рибогосподарського водного об’єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об’єкта визначаються координатами відведеної акваторії.

Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.

Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.

Вимоги до договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом

У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом має бути вказана ціль оренди — для рибогосподарських потреб (ст. 51 ВКУ).

Істотними умовами договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом є:

  • об’єкт оренди;
  • строк дії договору;
  • орендна плата (із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату);
  • умови використання об’єкта оренди;
  • умови повернення об’єкта оренди;
  • обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди;
  • права та обов’язки орендодавця;
  • права та обов’язки орендаря;
  • страхування об’єкта оренди;
  • визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
  • відповідальність сторін.
    За згодою сторін у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом можуть конкретизуватися його умови.

Наявність дозволу на спеціальне водокористування

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ст. 48 ВКУ).

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (ст. 49 ВКУ). Такий дозвіл на спеціальне водокористування видається Державним агентством з водних ресурсів України та його територіальними підрозділами в паперовій або електронній формі безкоштовно. Його можна отримати онлайн через сайт ДАзВР України чи через Портал Дія.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів здійснюються в паперовій або електронній формі.

Наявність технічного проекту або паспорта водного об’єкта

Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Замовником робіт із розроблення паспорта водного об’єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).

Паспорт водного об’єкта розробляється за формою і складається із:

  • короткої пояснювальної записки; характеристик річки (водотоку);
  • характеристик водного об’єкта; характеристик греблі;
  • характеристик водоскидної споруди;
  • характеристик відвідного каналу;
  • характеристик прибережної захисної смуги;
  • графічних матеріалів.

Паспорт водного об’єкта погоджується з Держводагенством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження.
Паспорт водного об’єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу.

Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об’єкта розпоряднику земельної ділянки під водою.
Паспорт водного об’єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об’єкта і гідротехнічних споруд.
Коригування паспорта водного об’єкта здійснюється відповідно до Порядку його розроблення.

Ізольованість та раціональне використання об’єкта аквакультури

Водойма, на якій здійснюється діяльність з рибництва (аквакультури), має бути ізольованою.
З метою забезпечення раціонального використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) при наданні у користування водних об'єктів (їх частин) з метою риборозведення наведено норми рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва) та зональну рибопродуктивність по регіонах України.

Звітність при веденні рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури

Користувачі, що здійснюють свою господарську діяльність з рибництва (аквакультури), повинні надавати звітність за формою № 1А-аквакультура (річна).
Форма звітності № 1А-аквакультура (річна) «Звіт про аквакультуру за 20__ рік» подається:

  • юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, які здійснюють виробництво продукції аквакультури до територіального органу Держрибагентства за місцезнаходженням / задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) суб’єкта аквакультури не пізніше ніж 10 січня року, наступного за звітним;
  • територіальними органами Держрибагентства до Держрибагентства не пізніше ніж 03 лютого року, наступного за звітним.

Заповнення звіту здійснюють на підставі даних спеціалізованих форм первинної документації для підприємств по вирощуванню аквакультури.
Усі показники звіту повинні бути взаємоузгоджені, достовірні та обґрунтовані документами, які оформлені в установленому законодавством порядку.

Обмеження

Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об’єкти, що використовуються для питних потреб, розташовані в межах територій та об’єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», а також річки, струмки, канали (ст. 51 ЗУ "Про аквакультуру").

Відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури

Порушення вимог законодавства у сфері аквакультури тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до закону. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє осіб, винних у порушенні вимог законодавства у сфері аквакультури, від відшкодування збитків (ст. 32 ЗУ "Про аквакультуру").

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства у сфері аквакультури, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Спори у сфері аквакультури вирішуються у встановленому законом порядку.