Права породіль

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Olena.prykhodko.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальні положення


Вагітність — це фізіологічний процес розвитку в жіночому організмі заплідненої яйцеклітини. У результаті формується плід, який до закінчення вагітності стає здатним до життя в зовнішньому середовищі. Після сплину термінів вагітності починаються пологи, що закінчуються народженням немовляти. Жінки, які народжують або народили називаються роділлями або породіллями.
Згідно з статтею 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Відповідно до положень Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я; безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я; тощо.

Права вагітних жінок

Права вагітних жінок згідно з положеннями Кодексу законів про працю України:
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю.
Згідно з положеннями Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та інших нормативно-правових актів вагітні жінки мають право:

  • самостійно вибирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якій державній лікувальній установі на свій вибір, якщо ця медична установа має можливість забезпечити відповідне лікування.
  • право на психологічну підготовку до пологів.
  • право на інформацію. Медичний персонал зобов’язаний інформувати жінку про її стан здоров’я та майбутньої дитини, результати аналізів, будь-які маніпуляції, які робитимуть, тощо.
  • право на психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів вагітних жінок, планових відвідин лікаря тощо.

Права жінок під час пологів

Права породіллі розписані досить детально у двох важливих документах Міністерства охорони здоров’я України, зокрема, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2005 року № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», зі змінами та доповненнями, та наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 квітня 2005 року № 152 «Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною» (надалі за текстом – Протокол).
З перших хвилин перебування в пологовому будинку у майбутніх мам є право на високу культуру медичного обслуговування. Важливо зазначити, що всі працівники акушерського стаціонару повинні володіти сучасними методиками психологічної підтримки вагітних і породіль».

  • Право на сімейні (партнерські) пологи. Присутність чоловіка під час пологів сьогодні вже ні в кого не викликає шоку. Навпаки, така ініціатива має всіляко підтримуватися медпрацівниками. Доведено, що під час таких пологів жінка почувається значно спокійніше і впевненіше, це запобігає багатьом ускладненням. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, заввідділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.
  • Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. Якщо жінка бажає взяти до пологової зали не чоловіка, а матір, сестру чи іншу людину, вони мають право пройти навчання у школі батьківства і підготуватися до своєї ролі в пологах.
  • Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.
  • Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків мусять прагнути провести пологи так, щоб жінка не отримала жодної ін’єкції чи таблетки, а мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.
  • Право на свободу дій у пологах. Не обов’язкова класична позиція народження дитини на рахманівському ліжку. Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі, на колінах у чоловіка. Словом, повна свобода вибору і ніяких обмежень!
  • Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері. Навіть коли жінці зробили кесарів розтин і вона певний час не здатна самотужки підняти дитину, щоб прикласти до грудей, це має робити акушерка. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми.
  • Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.
  • Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Індивідуальні пологові зали, окреме перебування впроваджуються для того, щоб дитинка з перших днів мала «домашню» мікрофлору.

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

  • витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері (цю довідку потім жінка віддає гінекологу в жіночій консультації);
  • довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку (перша пред’являється в службу соціального забезпечення для отримання одноразової допомоги на дитину).

Матеріальне забезпечення сімей до народження і після народження дитини

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», призначаються такі види державної допомоги:

  • допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • допомога при народженні дитини;
  • допомога на дітей одиноким матерям.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.