Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Версію затверджено Oleksandr.starchak.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна-правова база

Добровільний порядок

Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми (добровiльний)

На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:

  • житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;
  • житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;
  • багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
  • на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Куди звернутися

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю:

  1. в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю;
  2. у паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

Під час прийняття документів у замовників адміністратори центрів надання адміністративних послуг через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладанням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю, подаються документи для прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”).

Подання та отримання документів щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, здійснюється в паперовій формі з дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

Строки розгляду

Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У разі прийняття об’єкта в експлуатацію в I або IV кварталі строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв’язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить відповідний запис в декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Проектною документацією можуть бути визначені черги та/або пускові комплекси, кожен з яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо. При цьому черга та/або пусковий комплекс повинні відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.У разі потреби замовник може до прийняття об’єкта в експлуатацію вносити погоджені з автором проекту будівництва пропозиції щодо зміни черги та/або пускового комплексу. При цьому із складу пускового комплексу не повинні виключатися будівлі та споруди санітарно-побутового призначення, а також ті, що призначені для створення безпечних умов життєдіяльності. Якщо згідно з будівельним паспортом передбачено будівництво декількох об’єктів, кожен з них може бути прийнятий в експлуатацію окремо.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Реєстрація декларації

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у разі подання декларації через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об’єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності.

Копія декларації, яка подана в паперовій формі, зберігається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дня надходження скарги.

Розгляд скарги на рішення про реєстрацію або повернення декларації в порядку здійснення нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника будівництва не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або його уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову в задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації. У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 2, 3 і 5 до цього Порядку.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про скасування реєстрації декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 22 вище зазначеного Порядку.

Видача сертифіката

Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з’ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з чек-листом за результатами виїзного огляду об’єкта будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкта під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а також здійснює фото- та відеофіксацію.

За результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію об’єкта та видачі сертифіката, складається довідка, яка виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися, зокрема з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) програмними засобами протягом десяти робочих днів з дати подання заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення про відмову у видачі сертифіката виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюється на порталі автоматично програмними засобами у день його прийняття.

Вартість

Замовник зобов'язаний внести в повному обсязі плату за видачу сертифіката.

Розмір плати за видачу сертифіката становить для закінчених будівництвом об’єктів:

  • із середніми (СС2) наслідками - 4,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • із значними (СС3) наслідками - 5,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Плата за видачу сертифіката вноситься замовником шляхом перерахування коштів через банки, платіжні пристрої чи відділення поштового зв’язку або через Інтернет з використанням платіжних систем та/або програмних засобів Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншої державної інформаційної системи, інтегрованої з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.

Підтвердженням внесення плати за видачу сертифіката є документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати у будь-якій формі.

Документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати подається замовником (його уповноваженою особою) разом із заявою про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката.

Замовник відповідає за правильність визначення суми платежу.

Плата за видачу сертифіката зараховується до доходів загального фонду місцевого бюджету.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката оплата повертається за зверненням замовника.

Підстави для відмови

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
  • неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
  • виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
  • невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм і правил, у тому числі щодо доступності об’єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
  • невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката. Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва таких документів та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За зверненням замовника орган, що здійснює розгляд документів, повертає без розгляду подані документи, якщо до моменту надходження заяви не було прийнято рішення. У випадку надходження декількох однакових ідентичних документів щодо одного і того ж об’єкта розгляд таких документів проводиться одночасно, рішення приймається щодо одного документа, а інші ідентичні документи повертаються без розгляду.

Порядок оскарження

Рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права видачі сертифіката) або оскаржено до суду.

ДІАМ забезпечує розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

Розгляд скарги на рішення про відмову у видачі сертифіката в порядку нагляду проводиться у присутності замовника або його уповноваженої особи.

ДІАМ повідомляє замовника не пізніше ніж за п’ять робочих днів про дату, час і місце розгляду відповідної скарги.

Скарга може бути розглянута ДІАМ без участі замовника або уповноваженої особи у разі повторної неявки або письмового повідомлення про відмову від участі у розгляді.

За результатами розгляду ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги та зобов’язання щодо повторного розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю поданих замовником документів або про відмову у задоволенні скарги.

Про результати розгляду скарги ДІАМ протягом трьох робочих днів повідомляє замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Особливі випадки

Особливості прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території іноземних держав і є власністю України, визначаються МЗС за погодженням з Мінрегіоном відповідно до вимог законодавства щодо місцезнаходження об’єкта будівництва. Прийняття в експлуатацію об’єктів, що розташовані на території України і є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Позасудовий порядок

Громадянам, які бажають оформити право власності на об’єкти нерухомого майна спочатку необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.

Судовий порядок

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта.

Порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз’яснюється:

  • оформлення свідоцтва на право власності на об’єкти, які були закінчені будівництвом після 05 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями – державними приймальними або державними технічними;
  • по об’єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Звернувши увагу на ст.376 ЦК України та на інші акти законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.