Порядок надання екстренної, первинної, спеціалізованої медичної допомоги у місцях позбавлення волі

Матеріал з WikiLegalAid
Це затверджена версія цієї сторінки, вона не є останньою. Перегляд останньої версії.

Нормативна база

Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі

Екстрена медична допомога особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, надається медичними працівниками відповідного закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі - бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована установа виконання покарань або слідчий ізолятор, у порядку, визначеному Законом України “Про екстрену медичну допомогу”.

Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор, де утримується особа, забезпечує негайний виклик бригади у разі прийняття такого рішення медичним працівником закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби.

У разі прийняття бригадою рішення про необхідність госпіталізації особи, перевезення її до закладу охорони здоров'я, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. Адміністрація установи виконання покарань або слідчий ізолятор забезпечує охорону особи.

Перелік закладів охорони здоров'я, які здійснюють госпіталізацію осіб на умовах стаціонарної медичної допомоги, та порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби із згаданими закладами охорони здоров'я визначаються спільними нормативно-правовими актами Мін'юсту та МОЗ. (ч. 1-4 Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі).

Порядок надання первинної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі

При проведенні первинного медичного огляду, повного медичного обстеження в дільниці карантину діагностики та розподілу, профілактичного медичного огляду, направленні до лікарняного закладу із засудженими проводиться співбесіда з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі ВІЛ/СНІДу, та пропонується проведення тестування на ВІЛ-інфекцію за згодою засудженого, яка фіксується у формі первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого" або формі № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого" , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.

Перед та після проведення добровільного тестування на ВІЛ проводиться передтестове та післятестове консультування відповідно до Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2005 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за № 1404/11684.

До консультування, обстеження та лікування хворих засуджених можуть залучатися лікарі закладів охорони здоров’я.

Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію засуджених.

Медичні обстеження (огляди) засуджених, проводяться поза межами чутності і (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.

Під час медичного огляду (обстеження) можуть бути присутніми лише медичні працівники, крім випадків, коли лікар просить персонал установи виконання покарань (далі УВП) бути присутнім з міркувань безпеки або коли засуджений просить про це.

Медичні огляди (обстеження) проводяться у присутності персоналу однієї статі із засудженими.

Засудженим жінкам гарантується право не надавати інформацію та не проходити огляд у зв'язку з історією їхнього репродуктивного здоров'я.

За вимогою жінки у разі можливості їй має бути забезпечено проведення медичного огляду (обстеження) лікарем-жінкою, за винятком ситуації, яка потребує надання медичної допомоги у невідкладному стані. (п. 8-9 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі).

У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

  • відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення засудженого, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку засудженого, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);
  • вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров'я засудженого, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;
  • припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані засудженим, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень засудженого. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та медичної карти амбулаторного хворого 025/о, третій примірник видається особисто засудженому.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень у засудженого медичний працівник невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких ушкоджень телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію УВП, а у випадках, коли засуджений повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України або працівниками інших правоохоронних органів, також - Державне бюро розслідувань. Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у засуджених, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, що зберігається у відповідному закладі охорони здоров’я ДКВС (пункти 3, 4 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі)

Порядок надання спеціалізованої медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі

Медичне обслуговування (амбулаторне, стаціонарне лікування, реабілітація), контроль та аналіз стану здоров'я засуджених організовуються і проводяться медичними працівниками відповідно до законодавства про охорону здоров'я, системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів в порядку, передбаченому законодавством.

У закладах охорони здоров'я ДКВС надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, спеціалізована та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання інфекційним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання), організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.

У лікарняних закладах надається спеціалізована медична допомога, до якої входить:

  • надання спеціалізованої медичної допомоги та медичної реабілітації засудженим в умовах стаціонару;
  • визначення ступеня тривалої або постійної втрати працездатності засудженими для встановлення групи інвалідності;
  • обстеження та підготовка медичної документації на осіб, які підлягають звільненню від подальшого відбування покарання за хворобою;
  • проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів на території лікарняного закладу.
  • превентивна медицина (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання заразним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання).

При лікарняному закладі створюються: комісія з інфекційного контролю, лікарська та лікарсько-консультативна комісії. У складі багатопрофільних та спеціалізованих лікарень створюються кабінети інфекційних захворювань.

Лікування засуджених у лікарняних закладах здійснюється відповідно до стандартів та нормативів медичної допомоги у сфері охорони здоров’я, клінічних протоколів надання медичної допомоги відповідно до чинного законодавства.

Порядок направлення засуджених до лікарняних закладів

Направленню на госпіталізацію в лікарняні заклади підлягають засуджені, у яких виникли захворювання або загострилися хронічні хвороби, лікування яких потребує госпіталізації до лікарняних закладів, а також при необхідності проведення додаткового обстеження (наявним у медичних частинах УВП обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень) в умовах лікарняних закладів.

Направлення засуджених, які потребують госпіталізації, до закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за висновком лікаря медичної частини з урахуванням переліку показань і протипоказань для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень), або нарядом міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про направлення на лікування.

З урахуванням стану здоров’я засуджених за висновком лікаря засуджені, які госпіталізуються до лікарняних закладів, перевозяться у супроводі призначеного начальником медичної частини медичного працівника, який бере участь у прийманні конвоєм засуджених, надає медичну допомогу засудженим під час перевезення. Перевезення засуджених, хворих на лепру, здійснюється у спеціально обладнаних вагонах.

Порядок приймання засуджених до лікарняних закладів

Приймання засуджених у лікарняний заклад здійснюється на підставі наряду та за наявності висновку лікаря про потребу проведення лікування засудженого в лікарняному закладі чи проведення обстеження в умовах стаціонару лікарняного закладу.

Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення.

Засуджені, що прибули до лікарняного закладу, реєструються у Журналі обліку, на кожного оформлюється медична карта № 003/о, в яку заносяться усі дані щодо лікувально-діагностичного процесу. Усі засуджені, які прибули до лікарняного закладу, підлягають обов’язковій санітарній обробці зі зміною білизни.

Речі хворого засудженого (одяг, взуття) дезінфікують і після опису, засвідченого черговим фельдшером та особами, які супроводжують хворого, передають на зберігання до вибуття хворого з лікарняного закладу.

При прийомі хворого черговий лікар описує у медичній карті № 003/о дані анамнезу, зовнішнього огляду, епідеміологічні дані, визначає попередній діагноз хвороби, призначає необхідні обстеження та лікування.

У випадках, коли діагноз, який встановлено засудженому в медичній частині, не підтвердився та не відповідає медичним показанням для госпіталізації до лікарняних закладів, засуджений найближчим етапом відправляється до установи виконання покарань, з якої його було направлено.

Черговий лікар записує причину відмови засудженому у госпіталізації до лікарняного закладу в медичні карти № 025/о, № 003/о та в Журнал обліку, про що повідомляє начальника лікарняного закладу.

Хворий засуджений, який прибув до лікарняного закладу, проходить необхідне клініко-лабораторне, функціональне, рентгенологічне, бактеріологічне та інші обстеження, які можливо провести в умовах цього лікарняного закладу.

За результатами обстеження і встановленого діагнозу лікар негайно призначає засудженому відповідне лікування та направляє його у профільне відділення.

При встановленні діагнозу активної форми туберкульозу в багатопрофільній лікарні засуджений негайно направляється до спеціалізованої туберкульозної лікарні.

Дивись також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_надання_екстренної,_первинної,_спеціалізованої_медичної_допомоги_у_місцях_позбавлення_волі&oldid=44650