Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база:

Постанова Кабінета Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207

Куди звернутися:

У разі зняття з реєстрації особи(громадянина України), що померла за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу або підрозділу ДМС. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку (на підставі абзацу 5 ст. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 р. за № 207)

Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.

У разі реєстрації смерті не в тому консульському окрузі, де проживав померлий, консул, який зареєстрував смерть, повідомляє про реєстрацію смерті дипломатичне представництво або консульську установу України, де померлий перебував на обліку, указавши при цьому його прізвище, ім'я, по батькові, а також номер та дату актового запису про смерть. Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі: — медичного документа про смерть, виданого медичним закладом (документ, виданий компетентним китайським органом має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку); — довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування (документ має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку). Реєстрація смерті громадян України, які померли в дорозі на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або іншому транспортному засобі, провадиться у найближчому дипломатичному представництві або консульській установі України при пред'явленні заявником необхідних документів. У графі «Місце смерті» актового запису про смерть указується місцезнаходження дипломатичного представництва або консульської установи, у якій проведена реєстрація смерті. На підставі актового запису про смерть консул видає довідку про смерть до органів соціального захисту населення для одержання допомоги на поховання.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до запису акта про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану. Перелік необхідних документів: - заява ;

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання;

- квитанцію про сплату адміністративного збору.


У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

-документ, що посвідчує особу представника

-документ, що підтверджує повноваження особи як представника , крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини — батьками ( усиновлювачами )

Розгляд питання

Згідно з Сімейним кодексом України та Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" смерть підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті або за місцем поховання. Органами реєстрації актів цивільного стану є відділи реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Реєстрацію смерті громадян України, які проживали за кордоном, здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України.

Реєстрація смерті осіб, які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання; осіб, визнаних в установленому законом порядку померлими, у випадку встановлення судом факту смерті; військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час; осіб, померлих більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією, провадиться тільки відділами реєстрації актів цивільного стану. При цьому слід врахувати, що при насильницькій смерті реєстрація смерті провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення трупа; за заявою про реєстрацію смерті, яка надійшла після закінчення року з дня настання смерті, за рішенням судів про встановлення факту смерті або оголошення громадянина померлим – за місцем проживання заявника; померлих у місцях позбавлення волі - за останнім місцем проживання цих осіб до їх арешту або за місцезнаходженням кримінально-виконавчих установ. Реєстрація смерті померлих у дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.) провадиться в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану. Заява про смерть повинна бути зроблена не пізніше трьох діб із дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки медичної установи або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п’яти діб. Із заявою про реєстрацію смерті можуть звернутись родичі померлого, його сусіди, працівники житлово-експлуатаційних організацій та інші особи, в тому числі з адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть. Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті. Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом або фельдшерською довідкою про смерть, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомленням з місць позбавлення волі, надісланим разом із лікарським свідоцтвом про смерть. Підставою для реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, є повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відмітку про смерть власника. Слід відзначити, що відсутність зазначених документів не перешкоджає реєстрації смерті. При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, уносяться згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа. Реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, провадиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа. Датою смерті особи, оголошеної судом померлою, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Якщо надалі особа, по відношенню до якої складено актовий запис, з’явиться або буде відоме її місце перебування, то рішення про її смерть скасовується, а запис про смерть анулюється. Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України. Після проведення запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання. На органи реєстрації актів цивільного стану покладені і деякі додаткові обов’язки, пов’язані з реєстрацією смерті.

Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
Працівник органу реєстрації у день звернення особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

Підстави для відмови

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

1) особою не подано необхідних документів;

2) у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

3) звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Зняття з реєстрації в судовому порядку

У разі якщо органи ДМС України не приймають документ, що був виданий органами зарубіжних країн, звертатись до суду за місцезнаходження жилого приміщення. Більш детальна інформація щодо зняття з реєстрації в судовому порядку вказана в статті Зняття з реєстрації за місцем проживання