Порядок визначення засудженому виду установи виконання покарання, направлення до місця відбування покарання та переведення

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Визначення засудженому виду установи виконання покарання

Механізм визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання встановлюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5.

Вид колонії засудженим до позбавлення волі та/або місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, визначаються на підставі Кримінального (ККУ) та Кримінально-виконавчого кодексів України (КВК) та залежить від виду призначеного покарання.

Згідно з ч.2 ст.11 Кримінально-виконавчого кодексу України установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи (закритого типу (виправні колонії) та відкритого типу (виправні центри)), спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії), слідчі ізолятори у випадках, передбачених КВК.

Види установ виконання покарань, в яких утримуються засуджені, в залежності від призначеного їм покарання:

  1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання в арештних домах, як правило, за місцем засудження, а військовослужбовці на гауптфахтах.
  2. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах відкритого типу (далі - виправні центри), як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.
  3. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засуджених.

Виправні колонії поділяються на:

  1. виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання;
  2. виправні колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;
  3. виправні колонії середнього рівня безпеки;
  4. виправні колонії максимального рівня безпеки, які, в свою чергу, поділяються на:

- виправні колонії максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у звичайних жилих приміщеннях;

- виправні колонії максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у приміщеннях камерного типу.

У разі необхідності в межах однієї виправної колонії можуть створюватися сектори з різними рівнями безпеки.

Примітка

На період дії воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, у виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки з метою забезпечення життя та здоров’я засуджених до обмеження волі може утворюватися дільниця виправного центру.


До виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання направляються:

- засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності;

- засуджені вперше за нетяжкі злочини, крім осіб:

  • які злісно порушували вимоги режиму у місцях попереднього ув'язнення;
  • які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;
  • яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

До виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання направляються:

- чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі злочини;

- жінки, засуджені за нетяжкі злочини, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

До виправних колоній середнього рівня безпеки направляються:

  1. жінки:
  • засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
  • яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;
  • яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України;
  1. чоловіки:
  • вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини;
  • які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
  • засуджені за вчинення умисного нетяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

До виправних колоній максимального рівня безпеки направляються чоловіки:

  • засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
  • яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;
  • яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;
  • засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
  • засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;
  • засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

До виправних колоній максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у звичайних жилих приміщеннях направляються чоловіки:

  • яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;
  • яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України.
  • засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
  • які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

До виправних колоній максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у приміщеннях камерного типу направляються чоловіки:

  • засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;
  • яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;
  • засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;
  • засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;
  • засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України;
  • які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

Неповнолітні особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, направляються із слідчих ізоляторів до виховних колоній. Особи, які вчинили кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці і до набрання вироком законної сили досягли повноліття, направляються до виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

Примітка

Особа визнається такою, що раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі, у разі, якщо вона раніше була засуджена та відбувала покарання у виді позбавлення волі.

Направлення до місця відбування покарання

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, що є підставою для видачі наряду про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору).

Однак, є перелік осіб, які направляються до установ виконання покарань без нарядів із слідчих ізоляторів:

  1. засуджені неповнолітні чоловічої та жіночої статі - до відповідної виховної колонії;
  2. засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - до державної установи "Менська виправна колонія (№ 91)";
  3. уперше засуджені до позбавлення волі вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років, - до державної установи "Кам'янська виправна колонія (№ 34)";
  4. неодноразово засуджені до позбавлення волі вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років, - до державної установи "Надержинщинська виправна колонія (№ 65)".

Органи, що приймають рішення про видачу нарядів:

  1. міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань (далі - міжрегіональні управління), на підставі рішення міжрегіональної комісії;
  2. Департамент з питань виконання кримінальних покарань (далі - Департамент) на підставі рішення центральних комісій.

За нарядами, виданими в межах компетенції міжрегіональним управлінням, на підставі рішення міжрегіональної комісії, а також Департаментом на підставі рішення центральних комісій щодо установ центрального та південного регіонів, направляються:

  • до арештних домів, виправних колоній та виховних колоній, які знаходяться у центральному та південному регіонах, та у межах зони діяльності міжрегіонального управління, - особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі та арешту;
  • до виправних центрів - особи, засуджені до обмеження волі, у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, на підставі відповідного рішення суду.

В даному випадку запит на наряд та матеріали готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень слідчого ізолятора. Запит на наряд підписують керівник цього підрозділу та начальник слідчого ізолятора (особи, які виконують їх обов'язки).

За нарядами, виданими в межах компетенції Департаментом, на підставі рішення центральної комісії направляються:

  • особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, розмістити яких немає змоги через відсутність у зоні діяльності міжрегіонального управління колонії відповідного виду;
  • особи, які до засудження постійно проживали за межами адміністративно-територіальної одиниці, де вони вчинили кримінальне правопорушення, якщо ця адміністративно-територіальна одиниця знаходиться за межами зони діяльності міжрегіонального управління;
  • особи, які мають постійні соціальні зв'язки з близькими родичами за межами зони діяльності міжрегіонального управління.

У цьому разі запит на наряд та матеріали готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління, підрозділи з контролю за виконанням судових рішень Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів. Запит на наряд, направляється до Департаменту не пізніше 3 робочих днів з дати прийняття рішення міжрегіональною комісією та центральними комісіями щодо установ центрального та південного регіонів. До запиту на наряд додається копія протоколу засідань міжрегіональної комісії, центральних комісій щодо установ центрального та південного регіонів.

Наряди готують на підставі відповідних рішень, зазначених у протоколах засідань міжрегіональної або центральної комісій, з дотриманням строків, передбачених статтею 87 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Відповідно до ст. 87 КВК України особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу 3 денного та не пізніше 10 денного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили. Протягом зазначеного строку засуджений має право на одне короткострокове побачення з близькими родичами та на невідкладні побачення із захисником, адвокатом чи законним представником, за їхньою ініціативою та/або ініціативою засудженого без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні в будь-який час з 8 години до 20 години.

Засуджений також має право на побачення не більш як з 2 близькими родичами одночасно. Кількість таких побачень є необмеженою, за умови проведення не більш як одного побачення на день з тими самими особами. Відмова у наданні дозволу на побачення з близькими родичами у період, визначений цією статтею, має бути обґрунтованою. Така відмова надсилається на електронну поштову скриньку, а за її відсутності - на поштову адресу близьких родичів, які ініціювали побачення, та вручається засудженому одразу після її оформлення. Відмова оформлюється у письмовому вигляді не пізніше дня, наступного за днем отримання заяви про побачення із засудженим, та може бути оскаржена в суді.

Адміністрація установи, в якій перебуває засуджений, інформує в письмовому вигляді та/або з використанням засобів електронного зв’язку захисника, адвоката, законного представника про дату та час направлення засудженого до позбавлення волі до місця відбування покарання (кінцевий пункт прибуття) не пізніше трьох днів з дня такого направлення, а також негайно у разі фактичного прибуття такої (таких) особи (осіб).

Переведення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установ виконання покарань

Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого.

Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії.

Існує перелік підстав переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї установи виконання покарань до іншої:

1) "відповідно до місця проживання засудженого до засудження" - здійснюється на підставі заяви засудженого, підпис якого засвідчує керівник виправної чи виховної колонії. До заяви про переведення додається довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта (іншого документа, що посвідчує особу) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування до засудження. Заява засудженого подається через адміністрацію виправної чи виховної колонії до міжрегіональної або центральної комісії.

2) "відповідно до місця постійного проживання близьких родичів засудженого" - здійснюється на підставі заяви засудженого або близького родича (за письмовою згодою засудженого). Підпис засудженого на заяві засвідчує керівник виправної чи виховної колонії. Заява подається через адміністрацію виправної чи виховної колонії до міжрегіональної або центральної комісії. У заяві про переведення має міститися додаткова інформація щодо близьких родичів засудженого відповідно до ступеня їх спорідненості та місця їх постійного проживання. До заяви про переведення додаються довідка-витяг з особової справи засудженого, копія паспорта засудженого та близьких родичів (іншого документа, що посвідчує особу), а також оригінали або нотаріально засвідчені копії довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування близького родича, який звернувся із заявою, документів, що підтверджують наявність родинних стосунків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо). До свідоцтва про народження дитини засудженого додатково додаються довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини та інформація служби у справах дітей за місцем проживання дитини та за місцем проживання засудженого про позбавлення або поновлення його батьківських прав.

Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії (сектору) іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії щодо зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки, погодженим керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів.

Важливо!

У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до виправної колонії з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.

3) переведення засуджених, які досягли 18 річного віку, із виховної колонії для подальшого відбування покарання до виправної колонії (сектору) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання здійснюється центральною комісією за наявності рішення педагогічної ради та подання адміністрації виховної колонії щодо переведення засудженого із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, погодженого зі службою у справах дітей.

4) переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого здійснюється на підставі рішення центральної комісії за поданням адміністрації виправного центру (виправної колонії) щодо переведення засудженого до обмеження волі до іншого виправного центру(дільниці виправного центру), погодженим із керівником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів та спостережною комісією.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого до подання додаються заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник виправного центру (виправної колонії), та документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів.

У разі ініціювання переведення осіб, засуджених до обмеження волі, з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого наявність поважних причин має бути документально підтверджена.

5) переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого в разі його хвороби, а також з інших поважних причин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в арештному домі, здійснюється в межах компетенції міжрегіональною або центральною комісією за поданням адміністрації арештного дому щодо переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому.

У разі ініціювання переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому до подання додаються заява засудженого, підпис якого засвідчує начальник арештного дому, та документи, які підтверджують наявність родинних стосунків і місце проживання близьких родичів

У разі ініціювання переведення засуджених до арешту з одного арештного дому до іншого арештного дому відомості про стан його здоров'я, а також наявність поважних причин мають бути документально підтверджені.

5) з метою уникнення перенаповнення установи виконання покарань, дотримання норми жилої площі на одного засудженого, переведення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установи виконання покарань (сектору) відповідного рівня безпеки (виду установи) здійснюється центральною або міжрегіональною комісією за поданням адміністрації установи виконання покарань щодо переведення засудженого до установи виконання покарань (сектору) відповідного рівня безпеки (виду установи), погодженим керівником міжрегіонального управління або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів. У разі переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру (дільниці виправного центру) до іншого виправного центру (дільниці виправного центру) таке переведення здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 4 цього розділу.

У таких випадках засуджений має утримуватись в установі виконання покарань (секторі) відповідного рівня безпеки (виду установи), найближчій (найближчому) до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів. В окремих ви

В окремих випадках наряд на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань готується після надання до міжрегіональної чи центральної комісії вмотивованого висновку, затвердженого начальником міжрегіонального управління, або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів (особами, які виконують їх обов'язки), та матеріалів, зібраних під час перевірки обставин, що перешкоджають перебуванню засудженого в установі виконання покарань.

Підрозділ з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління або Департаменту на підставі витягу з протоколу засідання міжрегіональної чи центральної комісії протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення комісією готує наряд на переведення засудженого з однієї установи виконання покарань до іншої установи виконання покарань.

Див. також