Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальна інформація

Аварійна будівля - будівля, проживання в якій небезпечне для життя та здоров'я людини (з практики застосування термінів).

Жилі будинки державного і громадського житлового фонду підлягають плановому суцільному обстеженню з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам.

Під час обстеження стану жилих будинків на предмет аварійності перевіряються:

  1. двір будинку та елементи його благоустрою;
  2. фундаменти, підвали;
  3. стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо);
  4. стикові з’єднання у великопанельних жилих будинках;
  5. дах будинку та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали та інше);
  6. ліфти та їх обладнання;
  7. поверхи жилого будинку, включаючи їх конструкції;
  8. інженерне обладнання (пункт 2 Положення).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Фізичний знос житлових будинків

Фізичний знос - втрата вартості будинку порівняно з вартістю нового будинку, зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів (пункт 3.3. розділу 3 Стандарту).

Під фізичним зносом конструкцій, технічних пристроїв і будинків у цілому мається на увазі втрата ними первісних техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності і т. ін.) внаслідок дії природно - кліматичних, технічних факторів та життєдіяльності людини (пункт 4.5. розділу 4 Стандарту).

Приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку
фізичний знос % Оцінка технічного стану Загальна характеристика технічного стану
0-20 добрий Пошкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту
21-40 задовільний Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії
41-60 незадовільний Експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту
61-80 ветхий Стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих – дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будинку своїх функцій
81-100 непридатний Елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані. При зносі 100% залишки елемента повністю ліквідовані

Порядок визнання житлового будинку непридатним для проживання або аварійним

Визнання жилого будинку непридатним для проживання врегульовано статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням.

Алгоритм дій:

→ Мешканці житлового будинку мають звернутися із заявою про обстеження будинку (бажано колективно) до власника (балансоутримувача) будинку.

→ Власник (балансоутримувач) будинку звертається до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з проханням щодо обстеження стану житлового будинку.

→ Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження стану жилих будинків залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

Якщо під час планових або позапланових обстежень цих будинків виявиться їхня невідповідність санітарним і технічним вимогам, які можна й доцільно ліквідувати шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація, у віданні якої перебуває житловий фонд, повинна позитивно вирішити питання про проведення такого ремонту (пункт 5 Положення).

→ У разі неможливості й недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до уповноваженого органу пропозицію про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання та додаються документи:

  1. акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком;
  2. технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність;
  3. висновок проектної або науково-дослідної організації (у разі необхідності) щодо технічного стану жилого будинку та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку;
  4. висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку санітарним нормам.

→ Для обстеження стану житлових будинків виконавчий комітет відповідної місцевої ради призначає комісію, яка:

  • розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією документи;
  • обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт обстеження технічного стану будинку;
  • перевіряє обгрунтованість висновків про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому порядку необхідного ремонту;
  • встановлює причини незадовільного стану жилого будинку (жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб ставить питання про притягнення їх до відповідальності;
  • при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання (аварійним) вносить виконавчому комітетові місцевої ради пропозицію з проектом відповідного рішення (пункт 7 Положення).

→ Виконавчий комітет відповідної місцевої ради розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання (пункт 8 Положення).

→ Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку. За результатами розгляду орган місцевого самоврядування розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку(пункт 12 Положення).

→ На підставі прийнятого радою рішення вживаються заходи щодо відселення мешканців аварійного будинку до іншого житла відповідно до статті 133 Житлового Кодексу України.

→ У разі незгоди з діями органу місцевого самоврядування громадяни України, які потерпають внаслідок цього, мають право звернутися до контролюючих органів з відповідною скаргою, а також на задоволення їх вимог щодо усунення порушень у судовому порядку.

Судова практика

Див. також