Поліс туристичного страхування

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Страхування туристів

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору[2, ч.1 ст.16].

Страхування туристів — це система відносин між страховою компанією і туристом по захисту його життя і здоров'я та майнових інтересів при настанні страхових випадків.

Одним із основних видів страхування в туризмі є медичне страхування, яке, в основному, покриває всі витрати на медичні послуги, послуги стаціонарного лікування, перевезення машиною швидкої допомоги, придбання ліків, догляд за хворим, а у випадку смерті за кордоном — траспортування тіла на батьківщину. Не менш важливим є страхування від нещасних випадків. Страховим випадком визнаються: смерть застрахованого, яка настала в результаті нещасного випадку, що відбувся із застрахованим під час дії договору страхування; інвалідність, одержана в результаті нещасного випадку; часткова втрата працездатності в результаті нещасного випадку, який мав місце під час дії договору страхування.

Стаття 16 Закону України «Про туризм» передбачає, що «Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності»[3].

Суб'єкт туристської діяльності повинен забезпечувати страхування (медичне та від нещасного випадку) туристів, яким надаються туристичні послуги.  Страхування туристів може здійснюватися шляхом складання договору страхування безпосередньо між туристом та страховою організацією або за участю суб'єкта туристичної діяльності, що забезпечує страхування туристів на основі відповідної угоди зі страховою організацією. Угода має бути складено зі страховою організацією, що має відповідні ліцензії на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування та страхування від нещасного випадку.Туристична страховка

Туристична страховка – це, насамперед, реальний захист від незапланованих витрат під час перебування за кордоном. Оформлюючи поліс туристичного страхування, ви забезпечуєте себе необхідною технічною, медичною, юридичною та адміністративно допомогою в будь-якій країні.

Туристична страховка для виїзду за кордон потрібна для:

1.   Отримання візи. В багато країн (Канада, США, країни Шенгенського союзу) неможливо отримати візу без медичного полісу. Лікування за кордоном коштує занадто дорого, у зв’язку з чим консульства країн хочуть мати гарантії оплати рахунків за врятування туриста. Тому перед оформленням полісу необхідно дізнатись вимоги конкретної країни до страховки (це можна зробити на сайті того чи іншого посольства).

2.   Оплати лікування. Туристична страховка покриває витрати на ліки та лікування, транспортування в медичний заклад, консультації з лікарем. Крім того, в екстрених випадках страхова компанія може організувати переліт близького родича для догляду за «відпочиваючим», повернути додому дорослого чи дитину з лікарні. Лікування в таких країнах, як США, Канада, Ізраїль чи ЄС обходиться дорого, тому відправлятись у мандрівку без полісу занадто ризиковано в фінансовому плані.

  Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування [2,ч.3 ст. 16].

Договір туристичного страхування

  Договір страхування повинен містити:

1.    назву документа;

2.    назву та адресу страховика;

3.    прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

4.    прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

5.    зазначення предмета договору страхування;

6.    розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя;

7.    розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

8.    перелік страхових випадків;

9.    розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;

10.  страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

11.   строк дії договору;

12.   порядок зміни і припинення дії договору;

13.   умови здійснення страхової виплати;

14.   причини відмови у страховій виплаті;

15.   права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

16.   інші умови за згодою сторін;

17.   підписи сторін [2, ч.4 ст.16].

Туристичний страховий поліс:

Комплексне страхування – це, так би мовити, пакет «all inclusive», що пропонує відшкодування за скасування чи затримку вильоту, затримку чи спізнення на пересадочний рейс, викрадення, втрату або пошкодження багажу та медичну допомогу в екстрених випадках у визначених межах. Це – чудовий варіант для мандрівників, яким залежить на можливості зміни маршруту у будь-який час або яким потрібне додаткове покриття, наприклад, для екстремальних видів спорту, витрат на перевезення чи проживання домашніх улюбленців і навіть оренди автомобіля.

Медичне страхування – для тих, хто хоче одержати покриття лише медичних витрат. Сюди входить відшкодування рахунків медичних закладів і припинення подорожі, якщо ви опинитеся у лікарні чи потребуватимете повернення додому через нещасний випадок. Цей вид страхування також пропонує 24-годинну службу підтримки на випадок, якщо вам знадобиться допомога у пошуку лікаря, покритті витрат екстреної евакуації, якщо вас будуть транспортувати, а у деяких випадках і покритті стоматологічних витрат, якщо ви раптом зламаєте чи розколете зуб.

Медична евакуація – цей поліс хоча й не передбачає повного медичного покриття, однак відшкодовує вартість карети швидкої допомоги або іншого способу транспортування у надзвичайних обставинах, коли виникне потреба у зміні лікарні чи місця знаходження.

Раптова смерть – це не зовсім страхування життя, однак такий поліс передбачає страхові виплати у разі втрати кінцівок чи життя під час подорожі. Зазвичай він купується на додаток до комплексного страхування.

Групове страхування – якщо ви подорожуєте з друзями або сім’єю у групі з 10 або більше осіб, вам у нагоді стане страховий поліс для туристичної групи, що забезпечить покриття від нещасних випадків для всіх учасників групи.

Туристична віза – страхування необхідне для одержання шенгенської візи для громадян країн, що не входять до складу ЄС, з метою в’їзду до шенгенської зони менш ніж на 3 місяці. Цей поліс передбачає покриття таких витрат, як невідкладна медична допомога, евакуація та репатріація.

Перелік необхідних документів

До відповідної угоди між страховою організацією і суб'єктом туристської діяльності додаються копії таких документів:

1.   Правила медичного страхування та страхування від нещасного випадку;

2.   Страхові тарифи (завірені печаткою та підписом керівника страхової організації);

3.   Договір страхування туриста (страховий поліс);

4.   Роз'яснення про порядок складання та заповнення страхового полісу;

5.   Форми звітності суб'єкта туристської діяльності перед страховою організацією;

6.   Ліцензія на право здійснення страхової організацією діяльності з медичного страхування та страхування від нещасних випадків.

Суб'єкт туристської діяльності повинен вести облік виданих туристам страхових полісів. При складанні туристом договору страхування самостійно, безпосередньо зі страховою організацією, суб'єкт туристської діяльності, організуючий туристичну поїздку, повинен перевірити наявність страхового полісу туриста та додати його копію до договору, який укладається між туристом і суб'єктом туристичної діяльності.

Страхуванню повинні підлягати як туристи, так і особи, що їх супроводжують. Компенсація шкоди, заподіяної життю або здоров'ю туриста або його майну проводиться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Учасниками (сторонами) укладеного страхового договору є такі юридичні та фізичні особи, як:

- страховик,

- страхувальник,

- застрахована особа,

- асистуюча компанія.

Страховик – страхова компанія; вся діяльність цього суб'єкта правових взаємовідносин зводиться до основного завдання – забезпечити клієнту гарантовані виплати в разі потреби.

 Страхувальником називається юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір страхування з фірмою-страховиком і оплатила поліс. Оскільки в нашому випадку йдеться про добровільну медичну страховку для виїзду за кордон, тут страхувальник часто є одночасно і самою застрахованою особою.

 Застрахованою особою вважається людина, ім'я якої внесене в страховий поліс і яка має право в разі виникнення страхового випадку звернутися за допомогою, що може призвести до виплат з боку страховика.

 У чому різниця між страхувальником і застрахованою особою? Наприклад, у випадку, якщо страховий поліс купується для сім'ї з 4 осіб, то один з них (той, хто платить), є страхувальником, а всі четверо, чиї імена вказані в полісі – застрахованими особами.

 При цьому страхувальник може купити поліс, але не бути застрахованою особою.

Асистуюча компанія – це представник страховика за кордоном, завдання якого оперативно і якісно допомогти застрахованій людині в іншій країні в разі потреби.

Вартість полісу

 Вартість полісу для подорожуючих залежить від наступних факторів:

1.   Терміну перебування в іншій країні;

2.   Програми страхування;

3.   Розміру страхової суми;

4.   Наявності/відсутності франшизи;

5.   Країни;

6.   Мети поїздки (заняття спортом, навчання, робота, відпочинок).

Страхові виплати

Для того, щоб зрозуміти, в яких випадках турист має отримати виплати, необхідно уважно вивчити спектр надаваних полісом послуг, а також ознайомитися з відповідними термінами. Це:

- страховий ризик,

- страхова сума,

- страхова виплата,

- страхова премія,

- страховий тариф.

  Найголовнішими поняттями тут вочевидь є страхові ризик і виплата. Від ризиків, або, іншими словами, можливих неприємностей, якраз і страхується мандрівник. Імовірність настання таких випадків визначається місцем і метою його поїздки, а страхова компанія, в свою чергу, оцінює їх у грошовому еквіваленті. Виплати при настанні страхового випадку за кордоном здійснює асистуюча компанія за рахунок страхової.

Страховий ризик і страховий випадок

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання[2].

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі[2].

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку[2, ч.1 ст.9].

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку[2, ч.2 ст.9].

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету)[2, ч.3 ст.9].

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством[2,ч.4  ст.9].

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому[2,ч.5 ст 9].

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разі настання якого здійснюються регулярні, послідовні страхові виплати у вигляді ануїтету[2, ч.6 ст.9].

Зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних[2, ч.7 ст. 9].

Договором страхування життя обов’язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов’язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації[2, ч.8 ст. 9].

Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика)[2, ч.9 ст. 9].

Прийняті страховиком додаткові страхові зобов’язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку[2, ч.10 ст. 9].

У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмір страхової суми та (або) страхових виплат[2, ч.11 ст.9].

Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування[2, ч.12 ст. 9].

Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків[2, ч.13 ст. 9].

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється[2, ч.14 ст. 9].

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом[2, ч.15 ст. 9].

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування[2, ч.1 ст. 10].

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування[ 2, ч.2 ст.10].

Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін [2, ч.3 ст.10]

Актуарними розрахунками можуть займатися особи, які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом[2, ч.4 ст.10].

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку[2, ч.16 ст.9].

  Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування[ 2, ч.17 ст.9].

Розмір франшизи

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування [2, ч.18 ст.9 ].

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування [ 2, ч.19 ст.9].

Наприклад, у клієнта поліс з франшизою 30 євро, а медичний заклад виставив рахунок за лікування на 50 євро. СК оплатить 50-30=20 євро, решту витрат оплатить сам клієнт.

Припинення дії договору страхування

  Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону;

5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Недійсність договору страхування

Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:

1) якщо його укладено після страхового випадку;

2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Практика

На практиці така страховка працює наступним чином:

Клієнт оформлює страховий поліс, який покриває необхідні йому страхові ризики. Наприклад, отримання травм під час спортивних занять за кордоном або технічні проблеми з автомобілем.

У разі виникнення страхового випадку, клієнт зв’язується зі службою підтримки страхової компанії і описує проблему.

Спеціаліст страхової компанії формує запит і розроблює план дій для оперативного вирішення конкретної проблеми (організація транспортування, пошук лікарні, лікаря тощо).

Як правило, страхова компанія покриває всі витрати клієнта. Але задля уникнення непорозумінь слідує зберігати всі чеки здійснених оплат (придбання ліків, оплата послуг таксі і т.д.).