Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Відповідальнисть

Стаття 350 КК України. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, застосована з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує, -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення такої дії щодо їх близьких -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст.350 КК України

Об’єкт злочину

Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 350 КК України, полягає в тому, що в результаті таких дій може бути порушена нормальна діяльність органів влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також заподіюється шкода здоров'ю службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок.

Потерпілими від злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України можуть бути:

а) службова особа;

Службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом

б) громадянин, який ви­конує громадський обов'язок, тобто особа, яка здійснює будь-яку суспільне корисну діяльність, зокрема бере участь у попередженні і припиненні зло­чинів та порушень громадського порядку, забезпечує громадський порядок при проведенні масових заходів, виконує необхідні дії щодо ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха.

Це особи, які в цілому займають активну громадянську позицію (участь у проведенні слідчих дій, дача показань, на­гляд за поведінкою осіб, взятих на поруки, здійснення громадського контро­лю, членство в товариських судах, будь-яких громадських формуваннях та органах самоорганізації населення (Закон України «Про органи самоор­ганізації населення» від 11 липня 2001 р.);
в) близькі службової особи.

Близькими у ст. 350 визнаються близькі родичі (про їх поняття див. коментар до ст. 115), а також інші особи, життя, здоров'я та благополуччя яких з різних підстав не є байдужими для службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок (член сім'ї, коханка, наречена тощо).

Не є потерпілими від цього злочину громадяни, які здійснюють діяльність, пов'язану з реалізацією виборчого права, права брати або не брати участь у ре­ферендумі або у зв'язку з членством у профспілках, політичних партіях, гро­мадських організаціях чи їх органах. Перешкоджання такій діяльності шляхом погрози слід кваліфікувати відповідно за статтями 157, 160 чи 170 КК України

Об’єктивна сторона злочину

Об'єктивна сторона злочину полягає у погрозі, зміст якої чітко визна­чений законом, а саме у погрозі:

  1. вбивством;
  2. заподіянням тяжкого тілес­ного ушкодження;
  3. знищенням чи пошкодженням майна загальнонебез-печним способом.

Крім того, слід ураховувати, що погроза вбивством щодо службової осо­би або громадянина, який виконує громадський обов'язок, вчинена членом організованої групи, потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 129 КК України.

Погроза, зміст якої чітко визначено законом, щодо службової особи, її близьких або громадянина може мати місце як до службової діяльності чи виконання громадських обов'язків, так і під час відповідної поведінки потерпілих. Головне, щоб ця погроза відігравала роль засобу припинення або зміни службової чи громадської діяльності.

Погроза заподіяти легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, а та­кож погроза знищити чи пошкодити майно, що належить потерпілим, спо­собом, який не є загальнонебезпечним, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України, не утворює.

Загальнонебезпечним способом знищення чи пошкодження майна слід визнавати приведення майна до стану його повної або часткової непридатності за цільовим призначенням, зменшення його цінності шляхом підпалу, затоплення, вибуху, обвалу тощо,

Адресатом погрози є тільки особи, зазначені у ст. 350 КК України. Погроза щодо службової особи, яка є одночасно працівником правоохоронного органу, застосована з метою припинення його діяльності або зміни її характеру, є втручанням у діяльність працівника правоохоронного органу і підлягає кваліфікації за ст. 343 КК України, а поєднана з примушенням до виконання явно незаконних дій — є опором і кваліфікується за ч. З ст. 342 КК України. Так само слід кваліфікувати погрозу щодо службової особи, яка одночасно є представни­ком влади.

Погроза, про яку йдеться у ст. 350 КК України, може мати місце як до, так і під час здійснення службової діяльності чи виконання громадського обов'язку.

4. Злочин вважається закінченим з моменту, коли погроза була доведена до відома службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок, незалежно від того, чи була сприйнята вона як реальна, а також чи вдалося винному фактично припинити чи змінити службову або гро­мадську діяльність потерпілого.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину Характеризується прямим умислом і спеціальну мету: припинити діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або змінити її характер в інтересах то­го, хто погрожує. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію за ст. 350 КК України, а такі дії слід кваліфікувати за ст. 129 або 195 КК України. Частина 2 ст. 350 КК передбачає відповідальність за умисне нанесен­ня побоїв, заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, а ч. З ст. 350 КК — за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, а також їх близьким.

Суб’єкт злочину

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України, є будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Склад злочину передбаченого ч.2, ч.3 ст. 350 КК України

Об’єкт злочину

Потерпілими від злочину, передбаченого частинами 2 і 3 ст. 350 КК України, можуть бути особи, зазначені в ч. 1 ст. 350 КК України, та додатково особи, близькі громадянину, який виконує громадський обов'язок.

Об’єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони цей злочин характеризується трьома ознаками:

  1. діянням, спрямованим на нанесення побоїв, заподіяння легкого, серед­нього (ч. 2 ст. 350 КК України) чи тяжкого (ч. З ст. 350 КК України) тілесного ушкодження;
  2. наслідки у вигляді фізичної шкоди здоров'ю зазначених осіб;
  3. причин­ний зв'язок між діянням та наслідками.

Зазначене фізичне насильство щодо службової особи, яка є одночасно працівником правоохоронного органу, та її близьких родичів, застосоване у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, слід кваліфікувати за час­тинами 2 або 3 ст. 345 КК України.

Злочини, передбачені частинами 2 або 3 ст. 350 КК України, є закінченими з моменту заподіяння фізичної шкоди здоров'ю потерпілої особи.

Суб’єктивна сторона злочину

З суб'єктивної сторони злочин, передбачений частинами 2 або З ст. 350 КК України, може бути вчинений як з прямим, так і непрямим умислом. Вин­ний усвідомлює, що наносить побої або заподіює легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження службовій особі або громадянину, який вико­нує громадський обов'язок у зв'язку з їх службовою чи громадською діяльністю, або їх близьким, передбачає відповідні наслідки і бажає або свідомо допускає їх настання.

Якщо службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов'язок, заподіяно тілесне ушкодження, але умисел був спрямований на позбавлення життя потерпілого у зв'язку з виконанням ним службового чи громадського обов'язку, дії винного слід кваліфікувати за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України.

Якщо службовій особі або громадянинові фактично заподіяно тілесне ушкодження, однак встановлено, що умисел винного був спрямований на позбавлення життя потерпілого у зв'язку з виконанням ним службового чи громадського обов'язку, дії винного потрібно кваліфікувати за відповідною частиною ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115 як замах на вбивство без додаткового інкримінування йому ч. 2 або ч. 3 ст, 350.

Суб’єкт злочину

Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України (при нанесенні по­боїв або заподіянні легкого тілесного ушкодження) є особа, якій виповнило­ся 16 років, а за умисне заподіяння середньої тяжкості чи тяжкого тілесно­го ушкодження — 14 років.