Пенсія за особливі заслуги перед Україною

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база:

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми

Вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку різноманітних сфер діяльності держави є державні нагороди України.

Державними нагородами України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України» є, зокрема, звання Герой України, орден, медаль, почесне звання України.

Так, громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Це право громадян на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною регулюється Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», який був прийнятий Верховною Радою України 1 червня 2000 року № 1767-III та набрав чинності з 1 січня 2001 року.

Суб’єкти, на яких розповсюджується Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:

  1. Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний";
  2. ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження;
  3. видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
  4. космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
  5. народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
  6. особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
  7. депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
  8. матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.

Розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги

Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:

Розмір надбавки визначається відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у статті 2 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", залежно від заслуг особи. У разі, коли особа одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", призначається та надбавка, яка є більшою у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії, але не раніше дати набрання чинності положеннями Закону, що встановлює право на таку пенсію. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про порушення клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі необхідні документи, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, вказана на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що здійснює підготовку документів для встановлення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у статті 2 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", відсотку надбавки. Перерахунок здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму.

Право на пенсію за особливі заслуги у разі смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною

У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною відповідно до цього Закону, мають непрацездатні члени сім’ї померлого, а саме:

  1. чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
  2. діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
  3. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
  4. чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Пенсія за особливі заслуги у разі втрати годувальника встановлюється у таких розмірах:

  • на одного непрацездатного члена сім’ї — 70 відсотків,
  • на двох і більше — 90 відсотків від розміру надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.

Порядок порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною

Механізм порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною (далі - клопотання) регулюється Порядком порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 378 від 29.05.2013.

Клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги подається у відповідні органи виконавчої влади, зазначені у статті 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», які розглядають його в місячний строк з дня подання документів.

Рішення про встановлення пенсії за особливі заслуги або про відмову в її встановленні, прийняте відповідними органами виконавчої влади, повідомляється не пізніше 10 днів після його прийняття громадянам, які звернулися за встановленням пенсії за особливі заслуги, і посадовим особам, які порушили клопотання.

До клопотання додаються:

для призначення пенсії особі, яка має особливі заслуги перед Україною:

  • копії документів, що підтверджують такі заслуги;
  • копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи українською мовою;

для призначення пенсії членам сім’ї померлої особи, яка мала особливі заслуги перед Україною:

  • копії документів, що підтверджують такі заслуги;
  • копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові члена сім’ї особи українською мовою;
  • копія свідоцтва про смерть особи;
  • документи, що підтверджують родинні стосунки з особою (копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення родинних стосунків);
  • копії документів, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків у період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Держспецзв’язку чи Державній кримінально-виконавчій службі внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання таких обов’язків, військовослужбовців та осіб, зазначених у частині другій статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Копії документів, що додаються до клопотання, засвідчуються в установленому порядку.

Питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними органами виконавчої влади, за клопотанням посадових осіб.

У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням відповідних органів виконавчої влади, пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.

Досудовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України

Процедура подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах регулюється Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 року № 18-6.

У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Подання скарги відповідно до Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

У скарзі має бути зазначено:

  1. прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
  2. найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
  3. суть порушеної вимоги;
  4. інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду України, не належать до його повноважень, то така скарга в термін не більше п’яти робочих днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявнику.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом Пенсійного фонду України від одного і того ж заявника з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, про що виноситься рішення про припинення розгляду такого звернення та повідомляється заявнику.

За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (далі - Комісія), утвореною при Пенсійному фонді України або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер. Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

  1. залишає скаргу без задоволення;
  2. повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.

У рішенні зазначається, що в разі незгоди заявника з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

Судовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України

Підсудність

Відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» рішення органу, що призначає пенсію за особливі заслуги, може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Строки подання позовної заяви та її розгляду

Особа може оскаржити дії/рішення органів Пенсійного фонду шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАСУ адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАСУ.

Судовий збір

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено Законом України «Про судовий збір».

Так, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовних заяв немайнового характеру фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закон України "Про державний бюджет на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 1921,00 грн.

Тобто розмір судового збору за подачу позовної заяви складає: 1921 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних) х 0,4 = 768,40 грн.

Сплата судового збору здійснюється на розрахунковий рахунок суду, до підсудності якого відноситься розгляд справи у готівковій чи безготівковій формі.

Судовий збір позивач має право сплатити через електронні сервіси Міністерства юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Нормами ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору серед інших звільняються:

  1. інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  2. інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
  3. позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Окрім цього згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення його розміру або взагалі звільнення від сплати останнього. Рішення про останнє приймається у вигляді ухвали суди, прийнятої із врахуванням майнового стану сторони.

Порядок складення позову

Відповідно до ст. 106 КАСУ у позовній заяві зазначаються:

  1. найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
  2. ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
  3. ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
  4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
  5. у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
  6. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Порядок оскарження рішення суду першої інстанції

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.