Пенсійне забезпечення пенсіонерів (з числа військовослужбовців) у разі повторного прийняття на службу

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Умови пенсійного забезпечення пенсіонерів

Умови пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа військовослужбовців передбачено в ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Суб’єкт Підстава Виплата пенсії
1. Пенсіонери з числа військовослужбовців повторне прийняття на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України припиняється
2 призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не припиняється
3 прийняття на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення не припиняється

Розмір пенсії

Пенсіонерам з числа військовослужбовців ( виплату пенсій яким, на час їх служби, припинено ), розрахунок розміру та виплата пенсії здійснюється при звільненні із служби з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців ( виплату пенсій яким, на час їх служби, не припинено ), виплата пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, прийняття на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення, до дня фактичного звільнення.

Тобто, виплата раніше призначеної пенсії не припиняється, а після звільнення зі служби – підлягає перерахунку.

Важливо!!! Якщо новий розмір пенсії буде нижчим за розмір, який пенсіонер отримував до призову або повторного прийняття на службу, виплата пенсії здійснюється у розмірі, який пенсіонер отримував до призову або прийняття на службу.

Куди звертатися для перерахунку пенсії

Для перегляду розмірів пенсій, уповноваженим структурним підрозділам міністерств, служб, інспекцій, де пенсіонер проходив службу, або особисто пенсіонеру, необхідно звернутися до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (тобто, до того управління, де особа є одержувачем пенсії) та надати підтверджуючі документи прийняття/звільнення зі служби, зокрема, грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення, розрахунок вислуги років тощо.

Порядок та строки оскарження дій ПФУ

Рішення про припинення виплати пенсії, відмову у перерахунку пенсії тощо, може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Позасудовий порядок

У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник).

Подання скарги відповідно до Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Куди звернутися

Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі-регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

Перелік та зразки необхідних документів

У скарзі має бути зазначено:

  1. прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
  2. найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
  3. суть порушеної вимоги;
  4. інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

Строки розгляду питання

Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів .

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду cкарги може бути скорочено від встановленого терміну.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

  • залишає скаргу без задоволення;
  • повністю або в певній частині задовольняє скаргу.

У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.

Підстави для відмови

Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги . У разі необхідності, заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

Порядок оскарження

Оскільки, Міністерство соціальної політики відповідно до покладених на нього завдань (п. 21 ч. 4 Положення про Міністерство соціальної політики, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423), здійснює державне регулювання та нагляд за дотриманням закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, то подання скарги відповідно до "Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення" не позбавляє заявника права звернутися із скаргою на рішення Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики та, в подальшому, до суду.

Судовий порядок

Підсудність

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, в тому числі й спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскільки управління Пенсійного фонду України є суб‘єктами владних повноважень, тому, спори щодо оскарження прийнятих ними рішень, відносяться до юрисдикції адміністративних судів .

Строки звернення до суду

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 цього ж Кодексу передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Важливо!!! Оскільки кожна ситуація є особливою, позовна давність не обмежується строками зазначеними у ч. 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, у разі подання позовної заяви до адміністративного суду після закінчення шестимісячного строку, установленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку із вказівкою на причини такого пропуску та додати докази поважності цих причин. Також у конкретній ситуації необхідно вказати посилання на постанови Верховного Суду України .

Перелік та зразки необхідних документів

До адміністративного суду особа подає позовну заяву , в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються:

  1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
  3. зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
  4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
  5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
  6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
  7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
  8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
  9. у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
  10. у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
  11. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
  12. якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості особи представника;
  13. у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення;
  14. якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Судовий збір

За подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви (ст. 4 Закону України "Про судовий збір"):

Характер позову Ставка судового збору Сума судового збору
майновий 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу залежить від ціни позову
немайновий 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу 840 грн. 80 коп.

Суб'єкти, які мають пільги зі сплати судового збору,визначені в ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевих центрів/бюро з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання.

Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися на сайті Судова влада України або звернутися безпосередньо до відповідного суду.

Судова практика

Органи Пенсійного фонду України можуть прийняти рішення про припинення виплати пенсії, аргументуючи це тим що особа уклала контракт про проходження військової служби в Збройних силах України.

Однак, якщо контракт укладено в період з 17 березня 2014 року і по сьогодні, то навіть відсутність у ньому положення про особливі умови (а саме – термін його дії до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію), не є підставою для припинення виплати пенсії.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період – це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 була оголошена часткова мобілізація, у зв'язку із загостренням суспільно-політичної ситуації в країні.

Тобто, з 17 березня 2014 року в Україні діє особливий період.

В подальшому, 14 січня 2015 року № 15/2015 було видано новий Указ Президента України «Про часткову мобілізацію». Вказаним Указом передбачено проведення мобілізації із збереженням ряду пільг для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, оскільки законодавством України не встановлено чіткого порядку припинення особливого періоду, то закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.

Тому, укладені контракти на проходження військової служби в період з 17.03.2014 р. і по сьогодні, є такими, що укладалися у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці і не існують поза межами особливого періоду, що, у свою чергу, є підставою для продовження виплати пенсії в період проходження військової служби.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові ВС/КАС, справа № 569/5311/17 від 03.04.2018р.

Корисні посилання