Особливості здійснення кримінального провадження на період карантину

Нормативна база

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»
• Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»

Увага!!! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651  на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Загальна інформація

Судова влада не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, не може. Тому відбулись дееякі зміни відбулися в чинному процесуальному законодавстві.

23 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі-Закон).

Положення Закону згідно з абз. 1 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у редакції Закону мають тимчасовий характер, діють виключно на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), та передбачають особливості лише щодо:

• здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях слідчим суддею суду першої інстанції ;
• розгляду судом окремих питань під час судового провадження.

Відкритість і гласність судового процесу

Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:

1. якщо обвинуваченим є неповнолітній;
2. розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3. необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
4. якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
5. необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні".

Суд ( або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

Наприклад, це означає можливі обмеження для журналістів у висвітлюванні судових процесів, для судових спостерігачів/моніторів у перевірці дотримання права на справедливий суд через відсутність можливості бути присутніми під час засідань та слідкувати за всіма його деталями.

Тимчасові особливості під час судового провадження.

Відповідно до абз. 3 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК у редакції Закону у разі неможливості визначити слідчого суддю у суді першої інстанції (наприклад, у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчому судді та неможливості передання клопотання на розгляд іншому слідчому судді чи в інших випадках неможливості здійснення повноважень щодо судового контролю слідчим суддею цього суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання (тобто із зазначенням конкретних підстав для передання відповідного клопотання) про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

У такому випадку, за поданням місцевого суду, питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду залежно від розташування останнього відносно першого (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції чи в межах юрисдикції різних апеляційних судів) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, розглядається головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів), про що постановляється відповідна ухвала.

Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 Кримінального процесуального Кодексу України, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Абз. 5 Закону передбачено, що у разі неможливості у визначений КПК строк суддею (якщо провадження розглядається суддею одноособово) або колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути:

• передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК; або
• розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально; або
• може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів у порядку, передбаченому абз. 6 цього Закону.

В інших випадках, не пов’язаних з розглядом клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміна підсудності вирішується у порядку, передбаченому ст. 34 КПК.

Питання про передачу клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке має розглядатися судом під час судового провадження, для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду) за вмотивованим поданням місцевого суду чи суду апеляційної інстанції (наприклад, під час вирішення питання, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала.

Законом встановлена можливість за рішенням слідчого судді, суду, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, під час здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а також судом під час судового провадження проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Про прийняття такого рішення мають бути повідомлені сторони у порядку, визначеному ст. 135 КПК, а саме судове засідання у режимі відеоконференції має бути проведено з дотриманням правил, передбачених частинами 3–9 ст. 336 КПК, які регламентують порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.

Винятком є випадки розгляду клопотання слідчим суддею, судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою. Такі клопотання може бути розглянуто слідчим суддею (судом) у режимі відеоконференції виключно якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме.

Положення абз. 10 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК в редакції Закону за своїм змістом мають імперативний характер та зобов’язує прокурора/слідчого за погодженням із прокурором під час досудового розслідування та під час судового розгляду подавати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Зокрема, якщо таке клопотання розглядається в загальному порядку, згідно з ч. 1 ст. 199 КПК подається не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.