Оскарження неправомірних рішень і дії медичних працівників, закладів та органів охорони здоров'я

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база


Права пацієнта

Відповідно до статті 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:

а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;

б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;

е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;

є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;

ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

з) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;

и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;

ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;

й) можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я порушуються права громадянина України на охорону здоров’я;

к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;

л) інформування про доступні медичні послуги із застосуванням телемедицини.

Оскарження неправомірних рішень і дій медичних працівників

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (ст. 3 ЗУ "Про звернення громадян").

Хто може направити скаргу?

"Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк" ст. 40 Конституції України

Тобто суб’єктом звернення може бути кожен українець, який стикнувся із неправомірною поведінкою лікаря. Повнолітня особа може зробити це особисто, через представника чи колективно.

Неповнолітня чи недієздатна особа реалізує право на оскарження дій та рішень суб’єктів галузі охорони здоров’я через своїх законних представників.

Якою має бути скарга?

Заяву зі скаргою може бути подано в усній, письмовій чи електронній формах.

Письмова заява має містити такі дані: ПІБ скаржника, його місце проживання, суть проблеми, чітко сформульовані прохання чи вимоги, підпис та дата. Якщо особа бажає бути присутньою при розгляді її питання, вона має вказати про це у заяві. Письмове звернення рекомендується реєструвати безпосередньо при поданні. А у разі його надіслання поштою, у МОЗ закликають використовувати послуги рекомендованого листа чи повідомлення про вручення.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

Куди направляти скаргу?

Передбачено 4 рівні звернення:

  1. зверніться до головного лікаря із письмовою заявою/скаргою і попросіть її зареєструвати (в такому разі вам зобов'язані надати відповідь);
  2. якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи області: https://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja із письмовою заявою/скаргою і попросіть вхідний номер (це допоможе дізнаватися хід розгляду вашого питання);
  3. якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади;
  4. якщо не вдалося владнати ситуацію, зверніться на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.

Ще один спосіб захисту - звернення до Інспекції з питань захисту прав споживачів. Таке звернення можливе, якщо відносини з лікарем або лікувальною установою носять договірно-розрахунковий характер. Тоді пацієнта додатково захищає Закон України "Про захист прав споживачів", який передбачає право на:  отримання якісних і безпечних послугповну і достовірну інформацію про послугу і її виконавця; надання послуги у встановлений термін; стягнення неустойки за прострочення надання послуги;  відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням послуги; відшкодування моральної шкоди; судовий захист порушених прав.

Скільки часу можуть розглядати звернення?

  • до 15 днів - звернення,  які не потребують додаткового вивчення;
  • до 30 днів - звернення,  які потребують додаткового вивчення;
  • до 45 днів - звернення,  вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін; про це мають повідомити людині, яка подала звернення.

Якщо на жодному з етапів не вдалося владнати ситуацію, пацієнт має право звернутись до суду.

За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до Центрів з надання безоплатної правової допомоги, їх адреси: https://legalaid.gov.ua/tsentry

Як отримати компенсацію шкоди, заподіяної здоров"ю

Якщо внаслідок дій чи бездіяльності медперсоналу було завдано шкоду здоров’ю пацієнта, він має право звернутися із позовом проти закладу охорони здоров’я із вимогою компенсації матеріальної чи моральної шкоди.

Матеріальна шкода включає у себе дві категорії: реальні збитки та втрачені можливості доходу. До першої можна віднести витрати, які особі довелося понести у результаті заподіяння шкоди (наприклад, придбання ліків, протезу тощо). Їх можна підтвердити та підрахувати за допомогою надання чеків чи інших доказів вартості придбаного майна. Категорія ж втрачених можливостей доходу, як правило, пов’язана із втратою працездатності внаслідок лікарської помилки. У цьому випадку ступінь втрати працездатності та розмір збитків визначається в ході судово-медичної експертизи.

Також може відшкодовуватися подальше лікування особи, яке стало необхідним внаслідок помилки медперсоналу. Розмір збитків знову-таки визначатиметься експертизою. Особливістю такого відшкодування є те, що сума компенсації перераховуватиметься не постраждалій особі, а безпосередньо до закладу охорони здоров’я, де вона проходитиме лікування.

У разі ж смерті особи через лікарську помилку, її родичі мають право на відшкодування витрат на поховання.

Моральна шкода є доволі складною для чіткого визначення категорією. У Пленумі Верховного Суду України вона тлумачиться як «втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у  порушенні права  власності (в тому числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з незаконним  перебуванням  під слідством і судом, у порушенні  нормальних  життєвих   зв'язків   через  неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Корисна контактна інформація

Гаряча телефонна лінія МОЗ України: 0-800-505-201.

Контакт-центр Національної служби здоров"я України: 16-77.

Урядова гаряча лінія: 15-45.

Безоплатна правово допомога: 0-800-213-103.