Оподаткування доходів, отриманих за кордоном

Нормативна база

• Податковий кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 № 2346
• Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015  № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"

Загальні відомості

Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок з такого доходу не утримувався.

Фізичні особи, що є громадянами України та працюють, тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

Платниками податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу є, фізичні особи – громадяни України, які отримують іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 Кодексу є прибуток, отриманий з джерел за межами України.
Згідно з ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Порядок оподаткування

Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Статтею визначено, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, затверджену наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції від 06.06.2017 N 556) [1] до 1 травня нового року. Сума доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 Кодексу,

Крім того, закон передбачає виплату військового збору. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування.

Згідно статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідно до статті 171 Податкового кодексу України платник податків самостійно несе відповідальність за перерахування коштів та подачу декларації до податкового органу.
Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою, або в електронному вигляді, або звернутися до посольства чи консульства.

Варто знати!!!

Варто звернути увагу на те положення, що перерахування коштів через установи банків та стягнення ними визначеної суми є платою банку за виконану послугу, а не сплатою податку з доходу, відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Сума доходу з джерел за межами України перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.

Податкова декларація платниками податку на доходи фізичних осіб подається за звітний період, - 1 календарний рік, до 1 травня року, що настає за звітним.

Сума податку встановлюється відповідно до правил та ставок, які діяли на момент нарахування доходів.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.
Інструкцію про заповнення податкової декларації можна знайти на офіційному сайт Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-deklaratsii-na-otri/forma-deklaratsii/65109.html.

Уникнення подвійного оподаткування

Поряд з цим, слід зазначити, що між Урядом України та Урядами інших іноземних держав діють міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування фізичних осіб України, громадяни, які отримують доходи за межами України, повинні підтвердити статус податкового резидента України.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідальність за невиконання вимог законодавства

За затримку платежу у вигляді суми податкового зобов'язання до платника податку може бути застосовано штраф у розмірах, визначених ст. 126 ПКУ. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня.

За неподання або несвоєчасне подання Декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:

• адміністративної відповідальності за ст. 164(1) КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян . За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян .
• фінансової відповідальності за п. 120.1 ПКУ , що становить 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.  За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.