Опломбування/розпломбування вузлів (засобів) обліку води

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Olena.osadcha.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Визначення понять

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон) визначає наступні поняття:

  • вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);
  • вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів;
  • вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;
  • обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку

Чинне законодавство не містить визначення поняття «опломбування/розпломбування» вузлів (засобів) обліку, але під ним слід розуміти що - це обслуговування засобів вимірювальної техніки, яке призначене для контролю за несанкціонованим доступом до обладнання та зміни показань.

Прийняття на абонентський облік вузла комерційного та розподільного обліку/(засобів) обліку води

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік (далі - Порядок №270) вузол комерційного обліку, встановлений у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж, приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем відповідної комунальної послуги (у разі якщо виконавець не є оператором зовнішніх інженерних мереж) звернення від власника (співвласників) будівлі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік у разі встановлення вузла комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі такий власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник подає виконавцю відповідної комунальної послуги письмову заяву про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік у довільній формі, у якій зазначаються:

  • найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка є власником (представником співвласників) будівлі;
  • поштова адреса заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі);
  • спосіб отримання повідомлення та адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним та відповідний засіб зв’язку з ним (адреса електронної пошти тощо);
  • місцезнаходження будівлі, у якій встановлено вузол комерційного обліку.

Перелік документів, що додаються до заяви:

  1. копія документа, що підтверджує право власності на будівлю (крім багатоквартирних будинків);
  2. копія проектної документації на встановлення вузла обліку;
  3. копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки;
  4. копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку;
  5. копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку.

Заяву підписує власник або представник власника (співвласників) будівлі. Представник власника (співвласників) будівлі додає до заяви документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік представник оператора зовнішніх інженерних мереж виконує опломбування вузла комерційного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) та складає акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік відповідно до додатка 1 до цього Порядку.

Опломбування вузла комерційного обліку (його засобів вимірювальної техніки, запірної арматури) здійснюється пломбами оператора зовнішніх інженерних мереж.

Дата опломбування та початкові показання приладів обліку вузла комерційного обліку зазначаються в акті про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

Водночас, пунктом 3 розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік передбачено, що виконавець відповідної комунальної послуги або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику приміщення, будівлі або його представнику.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік огляд і опломбування вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) проводяться представником виконавця відповідної комунальної послуги, іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, у присутності власника (співвласників) окремого приміщення/будівлі (для приміщень, які не є самостійними об’єктами нерухомого майна) або його представника.

Акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік складається у двох примірниках (а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги для споживачів у відповідній будівлі,- у трьох) та підписується представником оператора зовнішніх інженерних мереж та присутніми представниками виконавця відповідної комунальної послуги, власником (співвласниками) будівлі або його (їх) представником. Представник виконавця відповідної комунальної послуги, власники (співвласники) будівлі або їх представники мають право додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається в оператора зовнішніх інженерних мереж, інші примірники надаються присутнім представникам виконавця відповідної комунальної послуги, власнику (співвласникам) будівлі або його (їх) представнику, а за відсутності представника під час огляду й опломбування вузла комерційного обліку - надсилаються їм засобами поштового зв’язку.

У разі порушень вимог частини першої статті 3 Закону під час встановлення вузла комерційного обліку представник оператора зовнішніх інженерних мереж складає акт, у якому зазначає виявлені порушення.

Акт складається представником оператора зовнішніх інженерних мереж у двох примірниках (а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги для споживачів у відповідній будівлі,- у трьох) і підписується ним та присутніми представниками виконавця відповідної комунальної послуги, власником (співвласниками) будівлі або його (їх) представником. Представник виконавця відповідної комунальної послуги, власник (співвласники) будівлі або його (їх) представники можуть додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті.

Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається в оператора зовнішніх інженерних мереж, інші примірники надаються присутнім представникам виконавця відповідної комунальної послуги, власнику (співвласникам) будівлі або його (їх) представнику, а в разі відсутності представника під час огляду й опломбування вузла комерційного обліку - надсилаються їм засобами поштового зв’язку. У разі виходу з ладу вузла комерційного обліку він підлягає заміні на справний оператором зовнішніх інженерних мереж та прийняттю на абонентський облік протягом 5 робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

Оператор зовнішніх інженерних мереж у день виявлення факту виходу з ладу вузла комерційного обліку призначає дату і час заміни його на справний та дату і час огляду й опломбування нового вузла комерційного обліку на абонентський облік, про що негайно повідомляє власникам (співвласникам) будівлі або їх представнику, а також представнику виконавця відповідної комунальної послуги (у разі, якщо оператор не є таким виконавцем для споживачів у відповідній будівлі).

З дати складання акта про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік такий вузол є прийнятим оператором зовнішніх інженерних мереж і виконавцем відповідної комунальної послуги на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов’язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.

У разі зміни оператора зовнішніх інженерних мереж, виконавця відповідної комунальної послуги попередній оператор, виконавець передає новому оператору зовнішніх інженерних мереж, виконавцю акти про прийняття вузлів комерційного обліку на абонентський облік.

Не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, який раніше був прийнятий на абонентський облік, в реконструйованій, капітально відремонтованій будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживач зобов’язаний забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу.

Споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання (пункт 5.13 розділу 5 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України).

Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт

Згідно з Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт»,

  1. представник виконавця до початку демонтажу засобу вимірювальної техніки перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з’єднань, наявність відбитків повірочного тавра;
  2. на час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки;
  3. після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу.
  4. представник виконавця, який прибув для проведення монтажу засобу вимірювальної техніки, пред’являє споживачеві відповідне направлення, видане йому виконавцем.
  5. монтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою;
  6. опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки.

Вартість повірки та ремонту засобів обліку води

Частиною другою статті 6 Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 № 129 затверджено Методику визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг, власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання» (далі – Методика).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Методики розмір внесків за обслуговування вузла(ів) комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі, виходячи з планованих витрат оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування відповідного(них) вузла(ів) комерційного обліку (їх складових частин), зокрема витрат на огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційного передання результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміну допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Згідно з пунктом 10 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт), до початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з’єднань, наявність відбитків повірочного тавра.

Пунктом 17 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт передбачено, що опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки.

ДО УВАГИ! Демонтаж лічильника без його попереднього розпломбування представником виконавця із складанням акта розпломбування ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

У випадку, якщо споживач відмовиться від здійснення повірки або здійснить її у строк, що перевищує один місяць, нарахування оплати послуг централізованого водопостачання та водовідведення проводитиметься згідно норм водоспоживання.

Відповідальність за порушення вимог щодо комерційного обліку води

Будь-яке втручання в роботу встановлених приладів обліку – незаконне і тягне за собою відповідне покарання.

Відповідно до статті 103-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог про комерційний облік енергоресурсів передбачає:

  • штраф у розмірі від 100 до 200 (1700 — 3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для посадових осіб за приєднання будівель до:
  1. зовнішніх теплових мереж (крім мереж систем автономного теплопостачання);
  2. зовнішніх мереж гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання;
  3. зовнішніх водопровідних мереж (крім мереж систем автономного водопостачання) без оснащення вузлами обліку будівель і приміщень;
  • штраф у розмірі від 50 до 200 (850 - 3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для громадян і від 200 до 250 (3400 - 4 250 грн)для посадових осіб за:
  1. самовільний демонтаж;
  2. умисне знищення;
  3. пошкодження;
  4. розкомплектування;
  5. створення перешкод для доступу представника суб’єкта господарювання, який забезпечує експлуатацію та обслуговування відповідних зовнішніх інженерних мереж, виконавця комунальної послуги або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, до вузла комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання";
  6. будь-яке інше несанкціоноване втручання в роботу вузла комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

Відповідно до статті 188-1 Кримінального кодексу України, викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоду у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк до трьох років.

Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.