Оплата житлово-комунальних послуг у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності власника житла

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативні акти

Загальні поняття

Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає наступний перелік житлово-комунальних послуг:
1. житлова послуга – послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

  • утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
  • купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
  • поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2. комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Колективний споживач - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг (суб’єкти господарювання, що надають комунальні послуги споживачу відповідно до умов договору).

Права споживачів

Споживач має право:
1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);
4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
Колективний споживач має право:
1) укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;
2) розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

Право на неоплату вартості комунальних послуг

Пунктом 6 частини першої статті 7 Закону передбачено, що споживач має право на несплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
Пункт 11 частини другої статті 7 передбачає, що споживач зобов’язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Пункт 3 частини третьої статті 8 зазначає, що Управитель багатоквартирного будинку має право отримувати інформацію від споживачів про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Факт не проживання можна підтвердити довідкою, що видана на підставі акту щодо підтвердження факту проживання без реєстрації/факту непроживання, підписаний не менш як 3 сусідами. Також, у разі, якщо людина зареєстрована, але не проживає за адресою реєстрації, їй доцільно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою.
Це може бути документ, який підтверджує місце перебування особи в іншій адміністративно-територіальній одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, тривалим відрядженням, відбуванням покарання тощо.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження. На сьогодні багато органів місцевого самоврядування ухвалили своїми актами (рішеннями) Порядки\Положення про видачу довідок про фактичне місце проживання (не проживання) особи.

Згідно з п.5 частини другої ст. 8 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р. № 151 встановлено, що у разі ненадання послуг виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг. Виконавець зобов'язаний провести такий перерахунок протягом місяця незалежно від наявності заборгованості.
Таким чином, якщо Ви були відсутні за місцем проживання і надали відповідні документи (посвідчення про відрядження, виклик за кордон) тощо – Ви маєте право отримати перерахунок.
Якщо Ви скористалися правом складання акт-претензії Файл:Акт претензія.docx – то Ви маєте право на перерахунок та зниження плати за неякісні послуги.
Пам’ятайте згідно ст. 24 Конституції України всі люди є рівними у своїх правах та обов’язках і не може бути будь-яких обмежень з будь-яких мотивів.