Обов'язок роботодавця оплатити листок непрацездатності, в якому не зазначено діагноз

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття листка непрацездатності

Відсутність на роботі через хворобу працівник підтверджує документом, що називається листком непрацездатності, який має бути оформлений належним чином, оскільки є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності – так званих лікарняних. Ця допомога надається у вигляді повної або часткової компенсації заробітку, втраченого за період хвороби.
Порядок заповнення листка непрацездатності регулюється Інструкцією про заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі – Інструкція).

Відповідно до п.1 Інструкції листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Бланк листка непрацездатності складається з трьох частин:

  • корінець;
  • лицьовий бік;
  • зворотний бік.

Порядок заповнення листа непрацездатності

Корінець заповнюється та залишається у медичному закладі. Зворотний бік заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Записи в листі непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом. Лицьовий бік заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Діагноз вказується на лицьовому боці, який видається хворому. Його також заповнює лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Дуже важливою є інформація про первинність чи продовження листка непрацездатності (із зазначенням номеру і серії попереднього листка непрацездатності), оскільки за одним страховим випадком може бути видано кілька листів на продовження попередніх. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються роботодавцем лише за першим листком.

На лицьовому боці також зазначаються повна назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, дата видачі листка, прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного, вік, стать, місце роботи. Далі вносяться відомості щодо діагнозу.

Так, згідно з п.3.2 Інструкції у графі "Діагноз первинний" лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі "Діагноз заключний" лікар указує остаточний діагноз, а в графі "шифр МКХ-10" - шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я 1 січня 1993 року (далі - МКХ-10). Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.

Якщо за письмовим погодженням із завідувачем відділення з деонтологічних міркувань лікар у ЛН змінює формулювання діагнозу та шифру МКХ-10 фактичного захворювання, то він зобов'язаний зробити в медичній картці стаціонарного чи амбулаторного хворого запис, який обґрунтовує зміну діагнозу та шифру МКХ-10.

Таким чином, якщо в листку непрацездатності діагноз не вказано, він все одно вважається таким, що оформлений правильно і підлягає оплаті. Про причину непрацездатності можна дізнатися за кодом, підкресленим у відповідній графі. Саме за записом у цій графі визначають, який із двох фондів соціального страхування (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань чи Фонд соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності) фінансуватиме допомогу по тимчасовій непрацездатності працівника. До речі, пункти 2 і 4 «Причина непрацездатності» виправленню не підлягають.

Правельність заповнення листка непрацездатності

Лицьовий бік має заповнити лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною осівою розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом. Необхідно звернути увагу на такі особливості заповнення лицьового боку листка непрацездатності, виданого працівнику:

  • має бути підкреслено слово "первинний" або "продовження". Якщо цей листок є продовженням, повинні зазначатися номер та серія попереднього;
  • місце та місцезнаходження закладу охорони здоров'я зазначаються повністю і повинні відповідати штампу та печатці закладу охорони здоров'я "Для листів непрацездатності";
  • дата видачі листка непрацездатності зазначається у такий спосіб: цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрами вказується рік;
  • прізвище, ім'я, по батькові працівника, вік (число повних років, зазначенихцифрами) повинні відповідати його паспортним даним;
  • місце роботи (назва і місцезнаходження організації) зазначається повністю без скорочень;
  • у графі "Причина непрацездатності" обов'язково повинна бути підкреслена відповідна причина увільнення від роботи. Пункти 2, 4 не можуть містити виправлень;
  • обов'язково зазначається режим, який призначався хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо;
  • при порушенні хворим призначеного режиму у графі "Відмітки про порушення режиму" зазначається дата порушення, засвідчена підписом лікаря, а в графі "Примітка" - вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров'я; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК та ін.);
  • якщо тимчасова непрацездатність працівника настала поза постійним місцем проживання і роботи, листок непрацездатності у графі "Видачу листка непрацездатності дозволяю" має бути підписаний головним лікарем. Підпис засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров'я;
  • у графі "Звільнення від роботи записи у кожному рядку повинні підтверджуватися підписом та печаткою лікаря. У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками;
  • посада, прізвище лікаря, його підпис у графі "Стати до роботи" засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності";
  • у разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового листканепрацездатності.

На бланку лікарняного листка дозволяється не більше двох виправлень, які здійснюється шляхом закреслення неправильного запису та внесення правильного. Виправлення підтверджується записом "Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності".

Порядок видачі

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) в організаціях незалежно від форм власності та господарювання, або у фізичних осіб, у т.ч. в іноземних дипламатичних представництвах та консульських установах. Крім того, отримати лікарняний мають право також особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, зокрема громадських організацій; члени кооперативних підприємств сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Видавати листки непрацездатності не мають права лікарі:

  • станцій (відділень) швидкої медичної допомоги;
  • станції переливання крові;
  • закладів судово-медичної експертизи;
  • бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізеотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік;
  • будинків відпочинку;
  • туристичних баз;
  • зубопротезних поліклінік (відділень);

санітарно-профілактичних закладів. А також лікуючі лікарі лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

Листок непрацездатності видає і закриває один лікувально-профілактичний заклад, крім випадків долікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікуваально-профілактичним закладом видають новий лікарняний як продовження попереднього. У разі лікування в стаціонарі лікуючий лікар спільно з завідувачем відділення видають лікарняний за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби прожовження лікуваання в амбулаторних умовах, його може бути продовжено на термін до трьох календарних днів з обов'язковим обгрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї.

Судова практика

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 25 липня 2006 року № 2-А-216-1/06 визнано незаконними вимоги про зазначення у листку непрацездатності інформації про захворювання працівника. Положення нормативно-правових актів, якими передбачено розміщення в листку непрацездатності відомостей про діагноз особи, прямо суперечать Цивільному кодексу України, статтею 286 якого встановлено, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.