Обов'язок батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина та його виконання (аліменти)

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх непрацездатних дочку, сина.

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. (стаття 198 Сімейного кодексу України)

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син:

  • які мають інвалідність І, II та III груп;
  • які продовжують навчатися у відповідних навчальних закладах, такі аліменти присуджуються на строк до досягнення сином/донькою 23 років.

Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.

Опис суттєвих аспектів

Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:

Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;

Непрацездатність дочки, сина. Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку (старість). Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлюється медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони,здоров´я України (МСЕК).;

Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі. Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;

Здатність батьків надавати матеріальну допомогу. Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

Добровільність батьків утримувати дочку, сина. У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин (стаття 182 Сімейного кодексу України):

  • При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

  • Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

  • Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Порядок сплати аліментів

Аліменти на утримання повнолітніх дочки і сина можуть виплачуватися як в добровільному, так і судовому порядку.

Добровільний порядок сплати аліментів включає в себе наступні способи:

  • один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Але така заява може бути згодом відкликана (стаття 187 Сімейного кодексу України).
  • відповідно до статті 9 та статті 201 Сімейного кодексу України батьки повнолітніх дочки і сина можуть укласти між собою або також з повнолітньою дочкою, сином договір про сплату аліментів на повнолітніх дочку/сина, у якому визначити розмір, строки та порядок виплати аліментів. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір’ю) свого обов’язку за договором, стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

Право на звернення до суду, відповідно до частини третьої статті 199 Сімейного кодексу України, з позовом про стягнення аліментів мають:

  1. той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
  2. безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

Важливо! Рішення суду, за яким на користь дитини стягувалися аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення 18 років. У такому разі необхідно звертатися до суду із новою позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання або про стягнення аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних дочки/сина.

Укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дочка, син, і той із батьків, хто проживає окремо від неї (нього), можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дочка, син зобов'язується самостійно утримувати її. (ст. 190 Сімейного кодексу України)

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина.

Вартість

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.

Перелік необхідних документів

  • Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
  • Документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадок, договори купівлі-продажу/дарування/міни, довічного утримання і інші);
  • Якщо у будинку прописані неповнолітні особи, то на укладення договору потрібний дозвіл органу опіки та піклування;
  • Довідка про кількість зареєстрованих осіб у будинку;
  • Звіт про експертну грошову оцінку будинку;
  • Витяг з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно (у випадку дарування будинку, земельної ділянки);
  • Якщо нерухоме майно було придбане в шлюбі або дарувальник в даний момент перебуває в шлюбі, в обов'язковому порядку потрібна згода подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу;
  • Якщо договір укладатиметься представником за довіреністю, то потрібна така довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Строки розгляду питання

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

Підстави для відмови

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

  • вчинення такої дії суперечить законодавству України;
  • не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
  • дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
  • є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
  • з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
  • правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
  • в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Порядок оскарження

За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Особливі випадки

Договір визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини. У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.

Укладання договору про сплату аліментів на дочку, сина

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дочку, сина, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. (ст. 189 Сімейного Кодексу України)

Вартість

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином.

Перелік необхідних документів

  • Паспорти і реєстраційні номери облікової картки платника податків батька, матері та сина, дочки;
  • Копія свідоцтва про народження дитини дочки, сина;
  • Копії документів, що підтверджує непрацездатність дочки, сина.

Зразок договору про сплату аліментів

Строки розгляду питання

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від інших осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

Підстави для відмови

Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

  • вчинення такої дії суперечить законодавству України;
  • не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
  • дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
  • є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
  • з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
  • правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
  • особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;
  • в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Порядок оскарження

За позовом відчужувача нерухомого майна, договір може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дочка, син, обов'язку по її утриманню. (ч.7 ст. 190 Сімейного Кодексу України).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Особливі випадки

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позов до суду про стягнення аліментів

Позов про стягнення аліментів може пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування як позивача так і відповідача в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів. (ст. ст. 27, 28 ЦПК України) .

Вартість

Відповідно до п .3 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Перелік необхідних документів

  • Копія свідоцтва про укладення шлюбу батьків;
  • Копія свідоцтва/рішення суду про розірвання шлюбу;
  • Копія свідоцтва про народження дочки, сина;
  • Довідка про склад сім’ї дочки, сина;
  • Копія паспорту дочки, сина;
  • Копії документів, що підтверджують непрацездатність/навчання дочки, сина;
  • Копія довідки про доходи дочки, сина.

Зразок позовної заяви

Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки/сина

Строки розгляду питання

Суд розглядає справу про стягнення аліментів протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Підстави для відмови

Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, у випадках, якщо позовну заяву подано без додержання наступних вимог

  • позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
  • заяву подано недієздатною особою;
  • заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
  • справа не підсудна цьому суду;
  • до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного, відомості про забезпечення доказів або позову.

Порядок оскарження

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до статті 355, частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення. Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов’язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов’язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв’язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом 10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України).