Нормативно-правове регулювання здійснення побічних лісових користувань в Україні

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Побічні лісові користування

До побічних лісових користувань належать:

  • заготівля сіна;
  • випасання худоби;
  • розміщення пасік;
  • заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин;
  • збирання лісової підстилки;
  • заготівля очерету тощо.

Заготівля сіна і випасання худоби

Для сінокосіння можуть використовуватися не заліснені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю землі, на яких не очікується природне лісовідновлення.

В окремих випадках для заготівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження. Початком заготівлі сіна на природних злакових травостоях є фаза колосіння, а бобових трав - фаза бутонізації - початок цвітіння. У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, термін заготівлі сіна визначається за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища. Термін сінокосіння зазначається у лісовому квитку.

Випасання худоби, за винятком кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. Місця та терміни випасання худоби зазначаються у лісовому квитку.

На територіях об'єктів природно-заповідного фонду випасання худоби може здійснюватися лише за умови, що воно не суперечить їх цільовому призначенню.

Випасання худоби забороняється:

  • у державних захисних і полезахисних лісових смугах, протиерозійних лісах, особливо цінних лісових масивах, лісах першого та другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання, лісах першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій та інших категорій захищеності лісів, де це передбачено законодавчими актами;
  • на площах лісових культур, природних молодняків і у насадженнях з наявністю життєздатного підросту - до досягнення ними висоти, коли вершини не пошкоджуються тваринами, на лісонасіннєвих та інших плантаціях, а також ділянках, де проводяться заходи сприяння природному поновленню лісів;
  • на зрубах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях, призначених для природного відновлення лісів;
  • на площах з легко розмивними та легко розвіюваними ґрунтами та у місцях масового зростання ягідників і грибів;
  • без пастуха, за винятком випасання на огороджених ділянках або на прив'язі;
  • з використанням собак.

За рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, в межах їх компетенції, можуть передбачатись також інші обмеження випасання худоби в лісах. Власники худоби зобов'язані за вказівкою постійних лісокористувачів зводити огорожі навколо прогонів для худоби та пасовищ, розташованих поблизу лісових культур, розсадників та інших ділянок лісу.

Збирання лісової підстилки

Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи, причому на одній і тій же площі не частіше ніж один раз протягом 5 років. Термін збирання зазначається у лісовому квитку. Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках, де ґрунти піддаються ерозії, та в місцях масового розмноження грибів.

Заготівля очерету

Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природного середовища. Терміни заготівлі очерету зазначаються у лісовому квитку.

Розміщення пасік

Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду, чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо. Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.

Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів.

З метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для розміщення вуликів і пасік виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях.

На ділянках для розміщення вуликів і пасік дозволяється спорудження тимчасових (не капітальних) будівель без права вирубування дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду.

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.

Заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин

Основу ресурсної бази для заготівлі в лісах дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин становлять:

  • ягідники у разі проективного покриття ними понад 10 відсотків площі земель лісового фонду і лікарські рослини - 5 відсотків;
  • насадження, у складі яких нараховується понад 50 плодових і горіхоплідних кущів і дерев на гектарі.

Обсяги щорічних заготівель продукції встановлюються постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування. Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, технічної сировини провадиться способами, що виключають виснаження їх ресурсів. Збір рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. Заготівля лісових продуктів для одержання харчової та лікарської сировини в лісах, де здійснювалися заходи боротьби із шкідниками та хворобами з використанням хімічних засобів, і в лісонасадженнях, що знаходяться у смузі відводу автомобільних шляхів і зонах впливу хімічних та промислових виробництв, провадиться з дотриманням відповідних санітарних норм і правил. Оптимальні терміни заготівель дикорослих плодів і грибів визначаються постійними лісокористувачами, виходячи із календарних термінів їх достигання і зазначаються у лісовому квитку. Під час збирання лікарських рослин необхідно дотримуватись таких вимог:

  • заготовляти підземні частини рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) тільки після достигання і осипання насіння, залишати частину рослин для відновлення заростей, а молоді рослини для подальшого росту;
  • зрізати траву без грубих приземних частин, не виривати рослини з корінням, кореневищами, бульбами, цибулинами;
  • заготовляти кору тільки на деревах, призначених для рубки у поточному році, бруньки - ранньою весною до їх набухання і розпускання;залишати кращі екземпляри квіток і суцвіть для запилення і наступного відновлення рослин, не допускати зрізування та обламування гілок дерев і чагарників.

Збір лікарської сировини допускається в таких межах (від загального біологічного запасу на ділянці):

  • підземних частин рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) - до 10 відсотків;
  • трави, листя, квіток, суцвіть трав'янистих рослин, дерев і чагарників - до 40 відсотків.

Постійні лісокористувачі під час здійснення побічних користувань зобов'язані забезпечувати невиснажливість ресурсів харчових, лікарських і технічних рослин з урахуванням збереження цілісності екосистем:

  • здійснювати агротехнічні заходи сприяння природному відтворенню рослин та підвищенню їх продуктивності;
  • підтримувати лісові ділянки, де здійснюються побічні лісові користування, у належному санітарному стані;
  • забезпечувати охорону ягідників, плодових, горіхоплідних та інших насаджень, заростей лікарських рослин тощо від хижацького використання і знищення.

Заготівля рослинної сировини на одній і тій же території проводиться періодично, зокрема:

  • суцвіть, плодів, інших надземних органів однорічних рослин - один раз на два роки;
  • надземних частин багаторічних рослин (листя, стебла, бруньки) - один раз на п'ять років;
  • підземних частин всіх рослин - один раз у десять років.

Заготівля деревних соків Ресурсною базою для заготівлі соків є:

  • придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень;
  • ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших видів рубок (у разі призначення насадження до рубки);
  • пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення.

До ресурсної бази не включають деревостани III і нижчих класів бонітету, насадження з діаметром дерев до 20 сантиметрів та за наявності на одному гектарі менш як 50 дерев з діаметром понад 20 сантиметрів. Сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду. Для добування соку на придатних для цього деревах свердлять на висоті 30-50 сантиметрів від поверхні землі канали діаметром до 1,5 сантиметра, завглибшки до 5 сантиметрів (без урахування товщини кори). З метою полегшення свердління зачищають сокирою або стругом кору дерева, не допускаючи пошкодження луб'яного шару. Перед свердлінням каналів роблять пробні уколи в кору до деревини. Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі. Заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах забороняється. На деревах діаметром 20-24 сантиметри робиться один канал, діаметром 28-32 сантиметри - два, діаметром 36 сантиметрів і більше - три канали. У разі коли на дереві роблять два і більше підсочних каналів, вони розташовуються по обводу стовбура на відстані 5-10 сантиметрів з таким розрахунком, щоб із двох каналів сік стікав в один сокоприймач. Після закінчення сезону канали замазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном. У наступний сезон канали закладають на рівні каналів першого року підсочки з додержанням установлених інтервалів. У разі погіршення санітарного стану насаджень заготівля соку припиняється достроково на підставі висновку лісопатолога.

Здійснення побічних лісових користувань

Видача спеціального дозволу на здійснення побічних лісових користувань

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, в тому числі і на здійснення побічних лісових користувань. Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для здійснення побічних лісових користувань. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду. Для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи:

  1. Заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;
  2. Відомість чергової лісосіки;
  3. Польову перелікову відомість;
  4. Переліково - оцінювальну відомість;
  5. Карту технологічного процесу розробки лісосіки;
  6. План лісосіки.

Огляд місць використання лісових ресурсів

Огляд здійснюється відповідно до Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агенства лісових ресурсів України від 21.01.2013 року № 9. Огляд місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів здійснюється власником лісів або постійним лісокористувачем після закінчення робіт з метою виявлення повноти і правильності розробки лісосік, заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, а також виявлення залишених недорубів, невивезеної деревини і другорядних лісових матеріалів. Огляд місць здійснення побічних лісових користувань проводиться протягом п'ятнадцяти днів після закінчення строку, встановленого для здійснення побічних лісових користувань. За результатами огляду складається акт, у якому зазначається кількість заготовленої деревини, другорядних лісових матеріалів та обсяг інших лісових користувань. Строк зберігання актів огляду місць використання лісових ресурсів - три роки.

Рентна плата за здійснення побічних лісових користувань

Відповідно до ст. 77 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним. Для лісокористувачів, відповідно до положень ст. 256 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, передбачена рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання, зокрема, також є побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).

Відповідальність за порушення законодавства у сфері побічних лісових користувань

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства, зокрема у сфері використання лісових ресурсів, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, в тому числі, і у самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках, порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо, пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення;

Див. також[ред. • ред. код]