Надання додаткових відпусток одиноким матерям

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття «одинока мати»

Одинокою матір’ю вважається:

  • жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
  • вдова;
  • жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Визначення терміну «одинока мати», застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Документальне підтвердження права на додаткову відпустку одиноким матерям

Жінка, яка не перебуває в шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис зроблено за вказівкою матері:

  • Копія свідоцтва про народження дитини;
  • Довідка органів ДРАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;
  • Копія паспорта.

Вдова:

  • Копія свідоцтва про народження дитини;
  • Копія свідоцтва про укладення шлюбу;
  • Копія свідоцтва про смерть чоловіка;
  • Копія паспорта.

Жінка, яка виховує дитину без батька:

  • Копія свідоцтва про народження дитини;
  • Копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
  • Офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки.

Зокрема, одним із таких документiв, наприклад, може бути:

  • рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
  • ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача в справi за позовом про стягнення алiментiв;
  • акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;
  • довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах), тощо.

Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один із названих вище або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.

Підстави для надання додаткової відпустки

Наявність:

  • двох або більше дітей віком до 15 років;
  • дитини з інвалідністю;
  • усиновленої дитини;
  • дитини в одинокої матері;
  • дитини у батька, яку він виховує без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • дитини під опікою (піклуванням);
  • дитини у прийомних батьків.

При визначенні підстав для отримання права на відпустку на дітей, одна дитина може бути врахована кілька разів. Тобто, якщо у матері є двоє дітей віком до 15 років і одна з них є дитиною з інваліднісю, то така мати має право на відпустку за двома підставами. Якщо є кілька підстав для надання відпустки, передбаченої її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Тривалість додаткової відпустки

Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, на сьогоднішній день становить 10 календарних днів. Святкові і неробочі дні не враховуються. Тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів. Але при цьому святкові і неробочі дні не оплачують. При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Тривалість невикористаних соціальних відпусток на дітей за попередні роки повинна визначатися відповідно до норм законодавства, що діяли на той час.

Строк давності права на додаткову соціальну відпустку

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 року — тривалістю 10 календарних днів. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки. Додаткова соціальна відпустка надається в календарному році, а не за відпрацьований робочий рік. Працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після).