Надання державної підтримки суб'єктам підприємництва за договором фінансового лізингу

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Закон України "Про фінансовий лізинг"
• Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28
• Додаток до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу "Критерії до уповноважених лізингодавців"

Загальні положення договору фінансового лізингу

Фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 Закону України "Про фінансовий лізинг"

Договір фінансового лізингу - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу. Такий договір має бути укладений в письмовій формі.

Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

Сторонами договору фінансового лізингу є:

• лізингодавець - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об’єкт фінансового лізингу;
• лізингоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування;
• продавець (постачальник) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу;
• інші особи, які є сторонами багатостороннього договору фінансового лізингу.

Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень. Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.

Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Строк, на який лізингоодержувачу передається об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування, не може становити менше одного року.

Мета фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу

Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва. Для виконання вимог Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу Фонд розвитку підприємництва затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу межах.

Фінансова державна підтримка за договорами фінансового лізингу надається з метою:

1. розвитку підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України (крім суб’єктів великого підприємництва);
2. для запобігання та подолання наслідків від встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - обмежувальні заходи) (крім суб’єктів великого підприємництва);
3. фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування;
4. фінансування суб’єктів підприємництва для забезпечення пасажирського та/або вантажного перевезення на період дії воєнного стану в Україні.

Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить три роки з дня набрання Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу чинності.

Суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки за кредитом, що надається для реалізації мети визначеної підпунктом 4 пункту 4 вищезгаданого Порядку, в період дії воєнного стану.

Державна підтримка надається через банки та лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у додатку до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу, та підписали з Фондом розвитку підприємництва договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом.

Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом розвитку підприємництва коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом розвитку підприємництва винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва.

Передбачене Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва надання державної підтримка суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, Фонд розвитку підприємництва укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.

Критерії суб'єкта підприємництва, необхідні для отримання державної фінансової підтримки

Для отримання державної підтримки відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:

1. суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;
2. суб’єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі);
3. для новоствореного бізнесу (стартап) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;
4. суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
5. суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
6. суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 і 5 пункту 4 вищезгаданого Порядку, не застосовуються.

Відбір уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання суб’єктам підприємництва державної підтримки здійснюється Фондом підтримки підприємництва.

Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

Умови компенсації винагороди суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу

Компенсація винагороди надається суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу, який повинен відповідати таким умовам:

1) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 вищезгаданого Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений на інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням господарської діяльності суб’єктом підприємництва, а саме на:

• придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва, за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях);
• придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

2) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 вищезгаданого Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений із суб’єктом підприємництва в період дії воєнного стану на інвестиційні цілі, пов’язані з придбанням легкових та/або вантажних транспортних засобів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;

3) максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів протягом строку, визначеного пунктом 5 вищезгаданого Порядку, не перевищує 60 млн. гривень;

4) максимальний строк фінансового лізингу не перевищує: п’ять років - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 вищезгаданого Порядку, три роки - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 3 і 4 пункту 4 вищезгаданого Порядку;

5) відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу не може становити більше дванадцяти місяців;

6) винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування компенсації винагороди визначається за формулою. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва.

У разі порушення суб’єктом підприємництва умов вищезгаданого Порядку або встановлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом фактів подання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої інформації, що призвело до неправомірного надання суб’єкту підприємництва державної допомоги, та/або ненадання суб’єктом підприємництва інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов програми, затвердженої Фондом, суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату винагороди, визначеної договором фінансового лізингу.

7) договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) в розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу, що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця. Уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право включити в лізингові платежі інші витрати (комісії), що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу. Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

8) у договорі фінансового лізингу повинен бути зазначений розмір базової винагороди (у відсотках річних) та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних);

9) у договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи: вартість (ціна) предмета лізингу, сума компенсаційної винагороди, сума комісій.

10) частка участі суб’єкта підприємництва власними коштами (авансовий платіж за договором фінансового лізингу) повинна становити: для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, - не менше 10 відсотків вартості предмета фінансового лізингу, для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не менше 15 відсотків вартості предмета фінансового лізингу.

Після проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний квартал.

На період дії воєнного стану положення щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися у разі неможливості подання суб’єктом підприємництва відповідної інформації. У такому разі розмір компенсаційної винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єктів підприємництва для реалізації мети надання державної підтримки, застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану. Умови застосування розміру компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, визначаються договором фінансового лізингу з урахуванням таких вимог: для суб’єкта підприємництва групи 1 з розміром річного доходу від нуля до 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 7 відсотків річних.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця. Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або в обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 “Про надання фінансової державної підтримки” .

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.

Порядок отримання державної підтримки суб'єктом підприємництва

Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період з 2 серпня 2017 р. за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.

Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, здійснює моніторинг ефективності використання та впровадження предмета фінансового лізингу. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинно бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.

Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, в тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період дії воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди призупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за увесь прострочений період.

Припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва та позбавлення права на її отримання

Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

1. сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
2. сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни за будь-якими її напрямами перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;
3. суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки не застосовуються.

У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право: тимчасово припинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк або такого уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування розрахунковим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не були надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів: надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки; визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції; належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені статтею 13 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку. У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, не застосовується, а виявлення будь-якого з вище перелічених фактів, не є підставою припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.

Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог вище зазначеного Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.