Надання відпустки при народженні дитини батьку чи іншим родичам

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Відпустка при народженні дитини

Відповідно до статті 2 Закон України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 4 Закон України «Про відпустки» закріплює види відпусток, одним з яких відповідно до пункт 4 частини першої статті 4 вищезазначеного Закону є соціальні відпустки.

Згідно із Законом України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» пункт 4 частини першої статті 4 Закон України «Про відпустки» доповнено абзацом шостим який зазначає одним із видів соціальної відпустки - відпустка при народженні дитини.

Також, Закон України від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» доповнює Закон України «Про відпустки» статтею 191, відповідно до якої відпустка при народженні дитини - це одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.

Тривалість відпустки при народженні дитини

Тривалість відпустки при народженні дитини не може перевищувати 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Як зазначено у пункті 4 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затверджененого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693 (далі - Порядок), відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

Відпустка при народженні дитини.jpg

Також, пункт 11 Порядку закріплює, що у разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.

Особи які мають право на відпустки та механізм надання відпустки при народженні дитини

Відповідно до статті 191 Закону України «Про відпустки» до осіб які мають право на відпустки належать:

1) чоловік, дружина якого народила дитину;

2) батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Механізм надання відпустки при народженні дитини згідно статті 191 Закону України «Про відпустки» передбачає звернення особи, яка має право на відпуску у відповідності до вищезазначеної статті, з письмовою заявою та необхідними документами до власника або уповноваженого ним органу. Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Також, пунктом 10 Порядку передбачено, що працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

Документі, які необхідні для отримання відпустки при народженні дитини

Пунктами 6 - 9 Порядку зазначено, що під час подання заяви про надання відпустки відповідні особі повинні пред’явити наступні документ:

- чоловік, дружина якого народила дитину під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб;

- батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки під час подання заяви про надання відпустки повинен пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання;

- баба, дід або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, визначених підпунктом 3 пункту 3 вищезазначеного Порядку. Для підтвердження статусу “одинокого батька” такі особи також додають свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою;

- баба, дід або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокої матері, в якій зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, передбачених підпунктом 3 пункту 3 вищезазначеного Порядку. Для підтвердження статусу “одинокої матері” такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.