Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Куди звернутись

За загальним правилом, встановленим статтею 545 КПК України, відносини з питань правової допомоги у кримінальному провадженні здійснюються через центральні органи України, а саме: Генеральну прокуратуру України (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження).

Підстави звернення

  1. Потреба в отриманні доказів за кордоном.
  2. Відсутність можливості одержання доказів при проведенні процесуальних дій на території України.

Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми

Станом на сьогоднішній день особливого значення набуває міжнародне співробітництво у сфері протидії такому виду злочинів як торгівля людьми. Особливо це стосується вчинення злочинів організованою групою чи злочинною організацією або міжнародними зв’язками. Нині питання міжнародного співробітництва при розслідуванні торгівлі людьми набувають особливого значення, оскільки без такого співробітництва неможливо зібрати докази, які знаходяться за кордоном; здійснити кримінальне переслідування; забезпечити охорону прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; відшкодувати завдану злочином шкоду.

При необхідності вирішення питань щодо надання правової допомоги, в розглядуваних кримінальних провадженнях, перейняття кримінального провадження або екстрадиції винних у вчиненні торгівлі людьми осіб, поряд із Кримінальним процесуальним кодексом України доцільно звернутись до Наказу № 223 «Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва» від 18 вересня 2015 року та використовувати методичні рекомендації Генеральної прокуратури України з питань міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

У випадку, якщо у кримінальному провадженні про торгівлю людьми має місце потреба в отриманні доказів за кордоном та немає можливості їх одержання при проведенні процесуальних дій на території України, існують підстави для звернення до іноземних правоохоронних органів про правову допомогу.

 Така допомога може надаватись на підставі наявного між двома державами договору про взаємну допомогу у кримінальних справах. Обсяг допомоги, тобто можливості проведення за запитом тих чи інших процесуальних дій з метою одержання доказів, визначаються договором, а також законодавством запитуваної держави.

Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції 1959 року, сторони зобов’язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї конвенції, якнайширшу взаємну допомогу у кримінальному переслідуванні правопорушень, покарання яких, на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію запитуючої сторони.

 Звернення за правовою допомогою повинно базуватись на національному законодавстві, а докази - отримуватися у порядку, встановленому КПК України.

Крім того, статтею 544 КПК України передбачено можливість звернення за міжнародною правовою допомогою за відсутності міжнародного договору України на засадах взаємності за обов'язкової умови додержання встановленого КПК України порядку передачі запиту.

Отже, за наявності відповідних підстав для проведення процесуальних дій на території іноземної держави та можливості забезпечення їх виконання згідно з чинними міжнародними договорами та іншим законодавством України готується запит про надання правової допомоги у кримінальній справі.

Порядок відносин


Відповідно до статті 551 КПК України запит (доручення, клопотання) складає орган, який здійснює кримінальне провадження, тобто суд, прокурор або слідчий. Якщо запит готує слідчий, то він зобов’язаний погодити його з прокурором.
Зазначена норма включена до КПК України з метою попередження тяганини при розслідуванні внаслідок безпідставних звернень за міжнародною правовою допомогою, оскільки необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва відповідно до пункту 3 частини 1 статті 280 КПК України може бути підставою для зупинення досудового розслідування.

 Чинним кримінальним процесуальним законодавством та міжнародними договорами України визначено централізований та децентралізований порядок зносин.

Порядок направлення запитів українськими компетентними органами чітко визначений статтями 548 та 551 КПК України. Суд, прокурор або слідчий за погодженням з прокурором надсилає до уповноваженого (центрального) органу України запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. Уповноважений (центральний) орган України розглядає запит на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів та міжнародних договорів України.

У разі прийняття рішення про направлення запиту уповноважений (центральний) орган України протягом десяти днів надсилає запит уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони безпосередньо або дипломатичним шляхом. Закон також передбачає використання сучасних засобів зв'язку для прискореної передачі запитів. Зокрема, частина 4 статті 548 КПК України передбачає можливість надіслання запиту за кордон у невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У разі використання таких сучасних комунікаційних можливостей закон зобов'язує уповноважений (центральний) орган надіслати оригінал запиту поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання іншим засобом зв'язку.

 У разі відмови у направленні запиту всі матеріали протягом десяти днів повертаються відповідному органу України з переліком недоліків, які потрібно усунути, або з поясненням причин неможливості направлення запиту.

Можливість безпосереднього порядку зносин передбачена міжнародними договорами України.
Зокрема, Другим додатковим протоколом до Європейської конвенції 1959 року, Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року, договором між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року та іншими угодами.

У таких випадках на орган, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України або чинним міжнародним договором України, поширюються повноваження, передбачені частинами 1, 2 статті 545 КПК України.

За відсутності міжнародного договору з відповідною державою центральний орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.

Стаття 544 КПК України передбачає наявність повноважень для звернення із запитом про отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без договору як у центрального, так і в уповноваженого органу України.

 Надання правової допомоги на засадах взаємності має виключно центральний орган, оскільки лише він може надати запитуваній стороні гарантії розглянути в майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги. В уповноваженого органу, вказаного у статті 544 КПК України, таких повноважень у контексті проведення процесуальних дій немає.

Особливості вручення процесуальних документів,екстрадиція особи


Особливості вручення процесуальних документів,вчинення процесуальних дій, що потребують відповідної санкції, передачі особи, яку тримають під вартою, виклику особи й інші питання, пов’язані із запитами про проведення окремих процесуальних дій за кордоном викладено у методичних рекомендаціях Генеральної прокуратури України щодо виконання вимог міжнародних договорів та КПК України про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій.

У разі необхідності вирішення питання про екстрадицію особи, котра вчинила торгівлю людьми в Україну, варто звернутись до схвалених науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України у 2013 році Методичних рекомендацій щодо виконання вимог міжнародних договорів та Кримінального процесуального кодексу України про видачу осіб (екстрадицію), які детально визначають порядок й особливості вчинення таких дій.

Висновок


При зверненні за міжнародною правовою допомогою слід чітко дотримуватися встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку зносин та передачі запитів. Крім загальних правил допустимості доказів, статті 553 КПК України встановлює специфічні, більш жорсткі правила щодо порядку направлення запитів та отримання доказів.

Згідно з цією нормою відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не можуть визнаватися судом допустимими, якщо запит компетентного органу України був переданий запитуваній стороні з порушенням передбаченого порядку, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України або міжнародним договором України.