Методика обрахунку розмірів земельних паїв

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Проблема різниці у розмірах паїв

Не рідко виникають ситуації неспівпадіння розмірів земельної ділянки, що вказана в сертифікаті на земельну частку (пай) та у виданому державному акті на землю чи іншому правовтановлюючому документі. Наприклад, у сертифікаті на земельну частку (пай) було визначено право володільця сертифіката на 7,10 умовних кадастрових гектара землі, а вже потім, у виданому державному акті на землю вказана інша площа – вже не 7,10 га, а 6,74 фізичних гектарів на всі ділянки того ж володільця, або у сертифікаті на земельну частку (пай) вказані 7,10 умовних кадастрових гектари, але громадяни отримали значно більші (8 га) або менші (3 чи 4 га) за фізичною площею ділянки.
Інколи це викликає непорозуміння між односельчанами і судові суперечки.

Причини виникнення різниці

Причина такої різниці полягає в законодавстві, що регулювало дані правовідносини, а також у чинній свого часу методиці паювання.
Зазвичай, при розпаюванні спочатку проводилися загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) та/або (якщо кількість членів КСП була завелика) - загальні збори уповноважених членів КСП, які оформлялися протоколами. В протоколі фіксувалися результати голосуванння щодо доцільності подальшого паювання.
Після цього, головою відповідно райдержадміністрації видавалося розпорядження, яким погоджувалася Схема поділу землі КСП.
Надалі, рішенням органів місцевого самоврядування (сільської ради) встановлювався розмір земельних часток (паїв) для фізичних осіб – учасників паювання КСП. Після цього, також рішенням сільської ради, затверджувався розроблений землевпорядною організацією Проект організації території земельних часток. Також, проекти організації території земельних часток, виділених із земель сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю (СТОВ) та КСП, затверджувалися розпорядженнями голови райдержадміністрації.
Внаслідок делегування повноважень згідно з чинним на той час законодавством, рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій могли прийматися як органами виконавчої влади, так і органами місцевого самоврядування.
Крім цього, відповідно до Земельного кодексу України, проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств у складі технічної документації затверджувалися замовником шляхом підписання акту виконаних робіт і таким чином погоджувалися замовником робіт із землеустрою.
В подальшому, у відповідності до Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, земельні паї (частки) розподілялися між власниками шляхом жеребкування та виносилися в натурі відповідно до «Актів встановлення меж». Вони передавалися володільцям по актам прийому-передачі земельних часток.

Переведення умовних кадастрових гектарів у фізичні величини

Щодо власне розмірів паїв, а також переведення умовних кадастрових гектарів у фізичні величини, слід зазначити наступне.
Частиною 8 статті 25 чинного Земельного кодексу України визначено, що вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними. Відповідно до частини 3 статті 200 Земельного кодексу України, економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.
Умовний кадастровий гектар не є виміром площі, оскільки це умовна розрахункова одиниця, що відображає вартісну характеристику земельної ділянки. Розмір земельних часток (паїв) в умовних кадастрових гектарах, як і вартість земельної частки (паю), є рівною для всіх членів КСП, але при виділенні земельної частки в натурі (на місцевості) розмір земельної ділянки в фізичних гектарах буде залежати від якості ґрунтового покрову, капітальних вкладень у покращення плодючості ґрунту тощо.
Згідно із пунктом 3 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.
Розрахунок площі земельної частки (паю) в фізичних гектарах для громадян виконувався згідно із Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій. Зокрема, відповідно до п. 2.11 цих Методичних рекомендацій, площа земельної частки (паю) у фізичних гектарах визначається методом проектного розрахунку шкал грошової оцінки агровиробничих груп грунтів згідно із Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (розділи 1 і 2 , 4 та додаток 2).

Отже, якщо спростити вищесказане, чим більш плодородна ділянка з грунтів (ріллі) паювалася, тим менше фізичної площі при переводі з умовних кадастрових гектарів в фізичні гектари доставалося майбутньому власнику. І навпаки, якщо грунт був в неродючому місці, площа виділенної земельної ділянки (ділянок) під час переводу з умовних гектарів з фізичних ставала більшою.

При цьому основним чинником при переводі стали дані щодо врожайності пшениці в даному колгоспі за попередні роки (тонн з гектара).
Цікаво, що при цьому не враховувалася геофізика площ (яри, ссуви, сильний уклін тощо), а також можливість поліпшення грунтів шляхом внесення добрив та раціонального ведення сільського господарства.