Звільнення працівника у зв'язку зі смертю

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальні положення

Трудовим законодавством передбачено лише звільнення з роботи або припинення трудового договору, а от таке поняття, як «звільнення у зв’язку зі смертю» відсутнє. Тому на практиці в разі смерті працівника трудовий договір припиняється. У КЗпП не передбачено підстав для розірвання трудового договору у разі смерті працівника. У цьому випадку припинення трудового договору провадиться на підставі норм трудового законодавства з урахуванням норм цивільного законодавства.
Трудовий договір відображає поточний стан відносин між працівником та підприємством, він може бути зміненим, продовженим або припиненим. Кадровий наказ стосується особистого трудового стану співробітника. Тому смерть працівника є саме підставою припинення трудового договору із ним, а не звільнення.
Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту. Припинення трудових відносин з померлим відбувається лише на підставі свідоцтва про смерть, виданого ДРАЦС або виконавчим органом сільської, місцевої або міської ради, як підтвердження факту смерті. Лише свідоцтво про смерть є підставою для оформлення наказу про припинення трудового договору.

Випадки припинення трудового договору у разі смерті працівника

Смерть працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 нещасні випадки під час виконання трудових обов’язків, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню.
Згідно із підпунктом 6 пункту 16 Порядку № 1232 обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 Порядку № 1232), що підтверджено висновками судово ¬медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.
Отже, комісія з розслідування нещасних випадків може визнати такий нещасний випадок не пов’язаним з виробництвом, якщо за висновком судово¬медичної експертизи смерть є природною або від загального захворювання. І в цьому випадку акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (форма Н¬1), не складається.
Для членів родини померлого працівника це може означати, що вони не матимуть права на страхові виплати на випадок нещасного випадку від Фонду соціального страхування України (далі — Фонд).

Смерть працівника під час хвороби

Лікувальна установа закриває листок непрацездатності у зв’язку зі смертю. Але листок непрацездатності з відміткою про його закриття у зв’язку зі смертю не є підставою для видання наказу про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю, бо, такою підставою є лише свідоцтво про смерть.
Листок непрацездатності померлого працівника заповнюється особою, відповідальною за табельний облік, і працівником кадрової служби у відповідних розділах та передається до бухгалтерії підприємства для розрахунку та оплати належних виплат, які видаються найближчим родичам померлого працівника, якщо вони з’являться на підприємство.
Згідно з частиною 4 статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», призначене, але не одержане у зв’язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення (за листком непрацездатності) виплачується членам сім’ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям. Якщо це матеріальне забезпечення не одержано застрахованою особою своєчасно, воно виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на момент настання страхового випадку.

Смерть працівника, який був звільнений від роботи у зв’язку з призовом за мобілізацією

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому Положенням № 1153.
Згідно з пунктом 7 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", військова служба закінчується у разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Відповідно до статті 119 КЗпПУ, за працівниками, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, та загинули під час проходження військової служби, зберігається місце роботи, посада і виплачується середній заробіток до дня оголошення судом їх померлими.
Тобто роботодавець зобов’язаний працівникові, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, до дня оголошення судом його померлим зберігати місце роботи, посаду і виплачувати середній заробіток.

Документальне оформлення смерті працівника

Підставою для наказу про припинення трудового договору є свідоцтво про смерть, видане державним органом реєстрації актів цивільного стану як підтвердження факту смерті особи. Лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) або фельдшерське свідоцтво про смерть, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 серпня 2006 року № 545, не можуть бути підставою для оформлення наказу. Для цього потрібна копія свідоцтва про смерть, засвідчена печаткою підприємства або відділу кадрів.
Навіть якщо працівник помер на робочому місці і лікарі «швидкої допомоги» констатували смерть в присутності свідків, наказ про припинення трудового договору потрібно видавати, лише якщо є свідоцтво про смерть, видане в установленому порядку відділенням ДРАЦС або виконавчим органом сільської, місцевої або міської ради.
На підприємстві наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) оформляється після того, як найближчі родичі померлого працівника нададуть копію свідоцтва про смерть, видане органом ДРАЦС.
У наказі про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю вказується кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей. Згідно з частиною шостою статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористану ним щорічну основну відпустку, а також додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
У трудовій книжці померлого працівника у розділі «Відомості про роботу» у графі 1 ставиться порядковий номер запису, у графі 3 записується: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», далі заповнюється графа 4, в якій зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.
Слід зазначити, що дата наказу про припинення трудового договору зазвичай не збігається з датою смерті, втім датою припинення трудового договору, яку слід зазначити у графі 2 трудової книжки, буде дата смерті працівника, незалежно від того, працював у цей день померлий чи ні.
Відповідно до пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник помер у той день, коли за графіком у нього був вихідний, або під час перебування у відпустці, під час хвороби, датою припинення трудового договору теж слід вважати дату смерті, а не фактичний останній день роботи. Інакше вийде, що трудовий договір припинено раніше, ніж з’явилася причина для цього.

Видача трудової книжки померголо працівника

За загальним правилом трудова книжка має бути видана працівникові в день його звільнення. Згідно з абзацом 4 пункту 7.1 Інструкції № 58 у разі отримання трудової книжки у зв’язку зі звільненням працівник розписується в особовій картці і книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Оскільки у разі смерті працівника отримати його підпис в особовій картці неможливо, особа, що відповідає за ведення та облік трудових книжок, може на нижньому полі особової картки зробити, наприклад, такий запис: «Донька померлого працівника отримала його трудову книжку 27.03.2019 р. під розписку». Трудова книжка померлого працівника видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їхню вимогу.
За кожний день затримки трудової книжки роботодавець сплачує працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Для отримання трудової книжки померлого працівника родичі повинні надати свої документи:

  • паспорт;
  • документ, що підтверджує родинний зв’язок з померлим (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, тощо);
  • довідку з ЖЕКу, ОСББ чи сільської (селищної) ради про спільне проживання з померлим;
  • письмову заяву з копіями документів (засвідчені в установленому законодавством порядку), що підтверджують родинний зв’язок і місце реєстрації заявника.

Законодавчо перелік документів, які б підтверджували родинний зв’язок з померлим не встановлено, тому в кожній конкретній ситуації слід вирішувати питання індивідуально.
Якщо померлий працівник проживав (був зареєстрований) один, трудова книжка має передаватися його дружині, дітям або батькам незалежно від місця їхнього проживання.
Якщо померлі дружина або чоловік мали дорослих (повнолітніх) дітей, які проживали окремо, трудова книжка має передаватися дружині (чоловікові).
Якщо померлий працівник мав неповнолітніх дітей або які навчаються на денному відділенні у віці до 23 років від попереднього шлюбу, трудова книжка померлого працівника має передаватися дітям померлого або їхньому законному представникові (матері, батькові, опікунові), щоб вони могли безперешкодно звернутися до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Виплата заробітної плата померлого працівника

Заробітна плата померлого працівника нараховується за фактично відпрацьований час.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України сума заробітної плати, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім’ї.
Згідно зі статтею 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, здійснюється в день звільнення, а якщо працівник не працював цього дня, то вказані суми слід виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Якщо ніхто з родичів померлого до підприємства не звернеться, заробітна плата включається до складу спадщини. Тобто отримати її зможуть лише спадкоємці на підставі свідоцтва про спадщину.