Звільнення поручителя від боргового зобов’язання

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативно-правова база

Загальні положення

Порука — обов'язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов'язань. Порука виникає на базі договору поруки.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, причому поручитель відповідає перед кредитором тільки за порушення зобов'язання боржником (стаття 553 Цивільного кодексу України).

Поручитель – може бути одна особа або кілька осіб (фізична чи юридична особа). Юридичні особи можуть виступати поручителями незалежно від того, передбачено це установчими документами чи ні.

Боргове зобов'язання - зобов'язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів (документальне підтвердження факту отримання грошей у борг та зобов'язання їх повернути).

Особливості поруки

  • поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником;
  • порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;
  • поручителем може бути одна особа або кілька осіб;
  • у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;
  • поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;
  • боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя;
  • поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника;
  • поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Підстави для звільнення поручителя від боргового зобов’язання

Поручитель звільняється від боргового зобов’язання у випадках, коли:

  • припинено забезпечене порукою зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
  • після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
  • борг переведено на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
  • закінчився строк, встановлений в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання. (стаття 559 Цивільного кодексу України).

Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи, кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.!

Якщо у поручителя є підстави припускати, що договір поруки припинив свою дію, необхідно звернутись до суду з позовною заявою про визнання договору поруки припиненим.

Якщо поручителем виконано зобов'язання, забезпечене порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Судовий збір при поданні позовної заяви

Відповідно до п.7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» , судам роз’яснено, що оскільки ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред’явленні позову споживачем.

Таким чином судовий збір не має сплачуватися оскільки Позивач є споживачем банківських послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», і відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (на яку йде посилання в п. 7 вищевказаної постанови) Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Адже спір виник саме із договору про надання споживчого кредиту.

Судова практика

Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 18.07.2012 року у справі № 6-78цс12 (Якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.)