Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа

Збереження належного на праві власності або на праві користування житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особам з їх числа регулюється Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону, за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов’язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів:

  • забезпечення найкращих інтересів дитини;
  • недопущення дискримінації дітей;
  • конфіденційності інформації про дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, розташовані за місцем знаходження житла дітей, несуть відповідальність за збереження житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа після завершення терміну перебування у сім’ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

З метою забезпечення збереження нерухомого майна державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть вживати певних заходів, а саме:

1) встановлення опіки над майном;

2) встановлення заборони на відчуження житла;

3) укладення договору про утримання й збереження житла;

4) оплата квартирної плати та комунальних послуг державою;

5) сприяння в оформленні права власності на житло;

6) сприяння в отриманні спадщини.

Встановлення опіки над майном, що належить дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування

Відповідно до п. 57 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, місцева державна адміністрація, виконавчий органом місцевої ради за місцем знаходження майна забезпечує збереження майна дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і вживає заходів до встановлення опіки над майном. Рішення про встановлення опіки над майном приймається за поданням служби у справах дітей.

Згідно з п. 59 Порядку, особі, яка призначається опікуном над майном дитини, видається рішення про встановлення опіки над майном, копія опису майна, копії документів, що підтверджують право власності дитини на майно, та забезпечується передавання майна дитини на підставі акта приймання-передачі.

У разі неналежного виконання своїх обов’язків, опікун над майном дитини може бути звільнений від виконання обов’язків за рішенням органу, який призначив його опікуном.

Рішення про припинення опіки над майном ухвалюється також у разі втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, досягнення дитиною повноліття, надання дитині повної цивільної дієздатності, відмови опікуна над майном від виконання своїх обов’язків, смерті опікуна над майном, смерті дитини.

Встановлення заборони на відчуження житла

Частиною 3 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім’ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно має накладати заборону на відчуження майна дітей, про що повідомляється нотаріальна контора за місцем розташування майна та житла.

Укладення договору про утримання і збереження житла

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини», місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад для збереження і утримання житла дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право укладати договори про утримання і збереження житла з організаціями, на балансі яких воно перебуває.

Згідно з п. 62 Порядку, якщо право користування житлом є тільки у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за клопотанням служби у справах дітей за місцем її походження або проживання, за заявою опікуна, піклувальника районна держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження житла вживає заходів для передачі його у власність дитини.

Передача в оренду житла, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності

Житло, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, може бути передане в оренду іншій особі за рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем знаходження її майна. Відповідне подання готує служба у справах дітей на підставі заяви опікуна (за наявності) над майном дитини.

На підставі рішення місцевої держадміністрації, виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем знаходження майна, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, між опікуном над майном дитини та особою, яка орендує житлове приміщення, укладається договір оренди такого приміщення.

Якщо житло дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яке належить їй на праві власності, перебуває на балансі житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та у разі відсутності опікуна над таким майном місцева держадміністрація, виконавчий орган місцевого самоврядування має право укласти з балансоутримувачами договір про утримання та збереження зазначеного житла.

Оплата квартирної плати та комунальних послуг державою

Частиною 5 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що до працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюються місцевими державними адміністраціями за місцезнаходженням житла.

Сприяння в оформленні права власності на житло

Відповідно до п. 62 постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 № 866, у разі, коли право користування житлом є тільки у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради за місцем знаходження житла за заявою законного представника дитини та клопотанням служби у справах дітей вживає заходів для передачі його у власність дитини.

Сприяння в отриманні спадщини

Згідно з п. 63 вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України, якщо дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, є спадкоємцем майна, місцева державна адміністрація, виконавчий орган місцевої ради за місцем походження дитини призначає особу, яка буде представляти інтереси дитини в здійсненні права на спадкування.