Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Maryna.shapoval.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
  3. Резолюція 1165 (1998) Право на приватність
  4. Цивільний кодекс України
  5. Цивільний процесуальний Кодекс України
  6. Закон України "Про інформацію"
  7. Закон України Про телебачення і радіомовлення"
  8. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
  9. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"
  10. Постанова Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"

Визначення понять честі, гідності та ділової репутації

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

  • під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності;
  • з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло;
  • під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків;
  • під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Виключення становить надане в ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" поняття ділової репутації, яка визначається як відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи. Зазначене поняття застосовується до правовідносин, на які поширюється цей Закон.

Зміст права на честь, гідність, ділову репутацію

Право на честь, гідність, ділову репутацію складається з правомочності володіння, користування і розпорядження названими благами.

  • Правомочність з володіння характеризується можливістю володіти честю, гідністю, діловою репутацією незалежно від третіх осіб і вимагати від будь-якої фізичної та юридичної особи не порушувати ці блага.
  • Правомочність з користування полягає в можливості використовувати відповідні уявлення про себе, що склалося у різних сферах для досягнення певної мети чи отримання інших благ.
  • Правомочність з розпорядження названими благами полягає в можливості її зміни тільки за волевиявленням самої особи чи її діяннями, що можуть до цього призвести.

Способи захисту честі, гідності і ділової репутації

Відповідно до статей 94, 277 ЦКУ фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При цьому слід враховувати такі відмінності:

  1. при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною;
  2. спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Суб'єкти права на захист

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідно до положень статті 45 ЦПК при поширенні такої недостовірної інформації стосовно малолітніх, неповнолітніх чи недієздатних осіб з відповідним позовом до суду вправі звернутися їх законні представники.

Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.

Юридичний склад правопорушення

Щодо змісту самого правопорушення, то його юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

  1. поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
  2. поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
  3. поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
  4. поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти:

  • опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
  • поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
  • викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
  • повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах,
  • а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Юрисдикція

Слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 19 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 20 ГПК.

Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.

Позовна давність

Вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦКУ позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦКУ і ст. 37 Закону про пресу (в даному випадку застосовується спеціальна позовна давність в один рік).

Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист гідності, честі чи ділової репутації.

Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 1230 ЦКУ до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Судовий збір

За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, справляється судовий збір у ставках:

  • за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Автоматичний розрахунок судового збору на сайті «Судова влада»

Судова практика

  1. Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 квітня 2014 року
  2. Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року
  3. Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року
  4. Рішення ЄСПЛ від 8 липня 1986 року(Справа Лінгенса)

Див. додатково