Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Побої і мордування

Побої і мордування - умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень (частина перша статті 126 ККУ).

Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.

Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.

Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад злочину за двох умов, а саме тоді, коли вони:
а) завдали потерпілому фізичного болю;
б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло. Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому не спричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за статтею 126 Кримінального кодексу України. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно до статей 121, 122, 125 КК України.

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються злочином.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об'єктивної сторони іншого злочину, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за цей злочин (наприклад, частинами другими статей 345, 346, 350, 377, 405, частина перша статті 406 КК України). Злочин є закінченим із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичного чи морального страждань.

Відповідальність

Заподіяння побоїв і мордувань карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк згідно зі статтею 126 ККУ.

Медичний огляд

Необхідно викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я, для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опит травми в разі спричинення такої (проконтролювати, щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності - місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії).

У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і піти на лікарняний, необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і виникли від них наслідки для здоров`я. Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити до матеріалів провадження в якості об`єктивних доказів.

Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (пункт 3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6).

Звернення до поліції

♦ Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформлять початкові матеріали перевірки, складуть протокол огляду місця події, опитають очевидців події та інше (дзвінок на "102" фіксується і записується автоматично, що може пітвердити час вчинення правопорушення). Протокол огляду місця події має бути складений за участі потерпілого з фотографуванням обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

♦ Обов'язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

♦ Отримайте від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.