Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Maryna.shapoval.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Значення терміна "шум"

Шум як несприятливий фізичний фактор навколишнього середовища - це будь-який небажаний звук чи сукупність звуків з випадковими розподілами частот і інтенсивності, що сприймається негативно, заважає слуховому сприйняттю корисної інформації, порушує тишу, завдає шкоди здоров'ю людини і знижує її працездатність.

Шкідливий шум - безладне сполучення різних по силі і частоті звуків, які здатні негативно впливати на організм людини. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну тиску або механічні коливання у твердих, рідких або газоподібних середовищах.

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" відносить шум до фізичних факторів середовища життєдіяльності, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.

Вимоги законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму

Згідно т. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572 зобов'язано власників та наймачів (орендарів) квартири, житлового приміщення гуртожитку дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері санітарних норм і правил, у тому числі вимог щодо недопущення надмірного шуму.

Заходи захисту населення від шкідливого впливу шуму передбачено також ст. 24 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

З метою більш зручного ознайомлення з вищезазначеними вимогами законодавства щодо недопущення шкідливого впливу шуму пропонуємо Вашій увазі відповідну таблицю

Зміст вимоги Період часу, на який поширюється вимога Підстава
1 Заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів з 22:00 до 08:00 п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572; ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
2 Заборонено проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом у робочі дні з 21:00 до 08:00; у святкові та неробочі дні п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572; ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
3 Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт у робочі дні з 08:00 до 21:00 п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572; ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
4 Дозволяється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом тільки у разі згоди мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку та за умови, рівень шуму, який утворюється під час проведення будівельних робіт, не перевищуватиме санітарних норм у святкові та неробочі дні з 08:00 до 21:00 п. 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою КМУ від 8.10.1992 р. №572; ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
5 При здійсненні будь-яких видів діяльності шум не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби постійно ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

Зазначені у таблиці вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на такі випадки:

  • здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
  • здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
  • попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
  • надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
  • попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
  • проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
  • роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
  • відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
  • проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Варто також зазначити, що сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) можуть установлюються додаткові заборони та більш жорсткі обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також може установлюватись порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Знак оклику.png
Допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови передбачено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 № 463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови»

Стаття в активній фазі редагування


Згідно зі статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

  • здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
  • забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;
  • вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):
  1. жилих будинків і прибудинкових територіях;
  2. лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
  3. готелів і гуртожитків;
  4. розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
  5. інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
  6. парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Відповідальність за порушення додержання тиші

Варто пам’ятати: при написанні скарги до органів державної влади бажано зібрати якомога більше підписів мешканців будинку та направити лист зі скаргою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі якщо порушення продовжуються, викликайте співробітників поліції за телефоном 102. Працівник поліції повинен зафіксувати факт порушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, який буде правовою підставою до подальшого покарання порушника тиші. Стаття 182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

Куди звертатись у разі порушення режиму тиші?

Для боротьби зі злісними порушниками закону існує два методи: за участю поліції і судовий.

За участю поліції. Порушення законодавчих, а також інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягнуть за собою наслідки, передбачені ст. 182 Кодексу України про адміністративні порушення.

Звернутись у такій ситуації до органів Національної поліції України у два способи — усно або письмо.

Усно бажано звертатись у випадку, коли подія, тобто порушення режиму тиші, відбувається прямо зараз. Нагадаємо, що викликати поліцію слід за номером “102”. Як правило, за викликом прибуває наряд патрульної поліції, який фіксує правопорушення, збирає пояснення свідків тощо, однак, притягнути чи не притягнути до відповідальності галасливого сусіда все-таки вирішує суд.

Письмово бажано звертатись до органів Національної поліції у випадку систематичного порушення режиму тиші. Для цього потрібно зібрати докази порушення перевищення сусідами допустимого рівня шуму (ними може може аудіозапис, колективна скарга мешканців усіх прилеглих квартир, протокол та акт Держспоживслужби тощо) і направити заяву з доказами на адресу поліції.

Через суд. Іншим можливим способом захисту своїх прав є звернення з позовом до суду. Так, особа може подати позов про відшкодування моральної чи навіть матеріальної шкоди, заподіяної систематичним порушенням режиму тиші.

Але для того, щоб рішення суду було винесено на користь позивача, необхідно мати досить переконливі докази. Доказами можуть виступати звернення до поліції, показання сусідів, медичні довідки про завдання шкоди здоров’ю (довідка від лікаря, лікарняний лист, інші докази нервових розладів, порушень сну, погіршення слуху).

Також особа, право на тишу якої порушено, може звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод в користуванні своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння.

Наводимо приклади судових рішень, за якими порушників притягнуто до відповідальності за порушення режиму тиші: рішення суду, яким галасливого сусіда, який голосно кричав, чим заважав відпочивати сусідам, пртягнуто до адміністративної відповідальності та стягнуто штраф у розмірі 255 гривень без звуковідтворювальної апаратури - http://reyestr.court.gov.ua/Review/87438534 рішення суду, яким зобов`язано ТОВ “АТБ-маркет” усунути перешкоди у праві користування житловим приміщенням шляхом демонтажу всіх вентиляторів, кондиціонерів та холодильного обладнання, що знаходяться під квартирою та створюють постійний шум та вібрацію - http://reyestr.court.gov.ua/Review/75170944.

Яким чином можна зафіксувати факт порушення режиму тиші?

Зафіксувати порушення шуму можна декількома способами:

- протокол про адміністративне порушення, складений органами Національної поліції;

- аудіозапис і відеозапис;

- екологічна експертиза, яка може бути ефективною, коли джерело шуму носить відносно постійний характер (наприклад, шум кондиціонера, холодильника або іншого обладнання);

- протоколи і акти Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (адреси територіальних відділень Держспоживслужби - http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/).