Експертиза у сфері інтелектуальної власності

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття та система інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (ст. 418 [[Цивільного кодексу України]]).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України та інщими законами України.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.

Суб’єкти і об’єкти права інтелектуальної власності До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

  • літературні та художні твори;
  • комп'ютерні програми;
  • компіляції даних (бази даних);
  • виконання;
  • фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
  • наукові відкриття;
  • винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
  • компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
  • раціоналізаторські пропозиції;
  • сорти рослин, породи тварин;
  • комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
  • комерційні таємниці.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Захист права інтелектуальної власності

Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність. Цивільний кодекс України передбачає захист цивільних прав у судовому порядку. (ст.ст. 16, 432 Цивільного кодексу України) Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку (Кодекс Адміністративного Судочинства України)

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

Експертиза у сфері інтелектуальної власності встановлює фактичні дані про властивості, ознаки, закономірності створення та використання об’єктів, що за своєю природою є нематеріальними об’єктами, але набувають правової охорони при дотриманні всіх установлених законодавством умов і фіксації в певній об’єктивній (матеріальній) формі.

Призначення й проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності проводиться за правилами, що передбачені для будь-яких видів експертиз.

Експертиза в сфері інтелектуальної власності як напрямок судової експертизи починає свій розвиток з 2002 року, коли на реалізацію положень Указу Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в України» наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2002 № 4/5 у доповнення до Переліку основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мінюсту та фахівцям, що не працюють у державних спеціалізованих установах, унесено новий вид судової експертизи – експертиза у сфері інтелектуальної власності, що включає дев’ять експертних спеціальностей, котрі диференційовані з урахуванням існуючої класифікації об’єктів інтелектуальної власності та галузей знань і видів людської діяльності, знання про які необхідні для повного та об’єктивного вирішення поставлених завдань.

Орієнтовний перелік питань, які можуть бути поставлені на вирішення експерту у сфері інтелектуальної власності, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (із змінами й доповненнями), що затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. Зазначений перелік не є вичерпним, до того ж у зв’язку з накопиченням експертної практики та розробленням методичного забезпечення судово-експертної діяльності у сфері інтелектуальної власності до переліку питань цього класу судової експертизи вносяться відповідні зміни й доповнення.

Види експертизи інтелектуальної власності

  • дослідження об'єктів авторського права;
  • дослідження об'єктів суміжних прав;
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки;
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів;
  • дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;
  • дослідження, з охороною прав на конфіденційну інформацію;
  • економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності.