Договір ренти

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття договору ренти

Договір ренти - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 ЦК України).

Істотні умови договору

Предмет: не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме).
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 ЦК України).

Ціна: для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести експертну грошову оцінку землі відповідно до Закону України «Про оренду земель»).

Розмір і форма рентних платежів: визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.
Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором.

Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 ЦК України).

Строк виплати ренти: може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту протягом встановленого строку або безстроково.
У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо майно передається безоплатно – положення про договір дарування (частина друга статті 734 ЦК України).

Рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 ЦК України).
Особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.

Сторони договору

Сторонами договору ренти є одержувач і платник ренти. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності.

Сторона договору Хто може бути стороною договору Права сторін Обов'язки сторін
Одержувач Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;

- давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;

- вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору

-------
Платник Фізична або юридична особа, щопридбає у власність майно і виплачує ренту ------ - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;

- не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору

Форма укладання договору

Договір ренти обов'язково укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (зразки договору безстрокової ренти та договору ренти за плату). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 ЦК України.

Відповідальність за прострочення виплати ренти

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти (стаття 736 ЦК України).
У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти

Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 ЦК України). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.
Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання. Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.

Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти

Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо:
1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;
2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти;
3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором (неплатоспроможність боржника або наявність обставин, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором, як правило, повинні бути встановлені рішенням суду).
Перелік підстав, що дають право одержувачу ренти розірвати договір ренти в односторонньому порядку, носить не виключний характер і може бути розширений угодою сторін. Зокрема, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору

Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:

  1. якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
  2. якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
  3. якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.

На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 ЦК України встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти

Безстрокова рента: ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

Строкова рента: при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.