Гарантії та компенсації при службових відрядженнях

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Natalia.zaitseva.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальна інформація

Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями (частина перша статті 121 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Службове відрядження - поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) (пункт 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (далі - Інструкція).

Перелік виплат, гарантій та компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями

Виплати:

  1. добові за час перебування у відрядженні;
  2. вартість проїзду до місця призначення і назад (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад), а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);
  3. витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством (оплата вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях);
  4. за побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі - постанова № 98), за всі дні проживання;
  5. за бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;
  6. за користування постільними речами в поїздах;
  7. за оформлення закордонних паспортів;
  8. за оформлення дозволів на в'їзд (віз);
  9. за оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;
  10. за обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;
  11. за оплату службових телефонних розмов;
  12. комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги (пункт 7 постанови № 98);
  13. витрати на обслуговування в залах офіційних делегацій в аеропортах (членам офіційних делегацій на чолі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України під час здійснення офіційних і робочих візитів за кордон та робочих поїздок у межах України та передових груп, що забезпечують підготовку таких візитів, та співробітникам Управління державної охорони, які їх супроводжують).

Документами, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства, можуть бути, зокрема:

  • запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження;
  • укладений договір чи контракт;
  • інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
  • документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. 
Увага! Підприємство, що відряджає працівника, має забезпечити його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток (пункт 4 Інструкції).

Гарантії:

  1. оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку (частина четверта статті 121 КЗпП);
  2. збереження протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) (частина третя статті 121 КЗпП).

Компенсації:

  1. за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується компенсація у подвійному розмірі годинної або денної ставки (пункт 9 Інструкції);
  2. якщо працівник відбуває/повертається у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (пункт 9 Інструкції).

Захист прав працівника

Спірні питання між працівником та роботодавцем, пов’язані з розрахунками за відрядження, вирішуються у порядку, визначеному для вирішення індивідуальних трудових спорів, як у позасудовому порядку (комісіями по трудових спорах, територіальними органами Державної інспекції України з питань праці, уповноваженими особами профспілок в порядку здійснення громадського контролю тощо), так і в судовому порядку (районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами).

Зразок позовної заяви

Зразок позовної заяви про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження

Див. також