Відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції
Нормативна база
- Конституція України
- Цивільний кодекс України
- Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"
Загальні положення
Втрачена (упущена) вигода — потенційний прибуток, реально не отриманий підприємством, кредитором чи іншим суб'єктом господарської діяльності.
Відповідно до статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
- Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є:
- втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі
- втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки),
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України).
При визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:
1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);
2) розумні витрати;
3) компенсаційність відшкодування збитків.
Вимога про стягнення з боржника має ґрунтуватися на точних даних, насамперед бухгалтерських документів, що безспірно засвідчують можливість отримання грошових сум або інших цінностей у разі якби зобов'язання було виконане боржником.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду у зв'язку з діями/бездіяльністю поліції
ВАЖЛИВО: Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:
- неправомірні дії цього органу
- наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою
- доведення наявності цих умов покладається на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
- Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження
- незаконного притягнення до кримінальної відповідальності
- незаконного застосування запобіжного заходу
- незаконного затримання
- незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт
Відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
УВАГА! За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Основні дії особи при відшкодування збитків та упущеної вигоди
Перш за все, зібрати доказову базу.
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Такими доказами можуть бути:
- Документи, які підтверджують, що особа була незаконно засуджена
- докази, які говорять про непричетність особи до скоєного злочину.
- необхідно вказати, який саме збиток був нанесений особі незаконними діями поліції, прокуратурою або судом, а також оцінити в грошовому еквіваленті суму компенсації за такі дії.
- подання позовної заяви з необхідними додатками до суду.
- розгляд спору по суті.
Важливо!Якщо кримінальне провадження щодо особи закрито на підставі Закону про амністію або акта про помилування – права на відшкодування шкоди немає.
Після проходження всіх етапів національної судової системи, громадянин, якщо він не згоден з винесеним рішенням Верховного Суду України, має можливість звернутися до Європейського суду з прав людини. В такому випадку відповідачем буде виступати держава Україна.
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди
Судова практика у справах про відшкодування шкоди, завданої поліцією в області упущеної вигоди, збитків викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17. Верховним Судом зроблено висновок, що визначений законом обов’язок повернути майно не виконаний і державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, в зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.
Також Велика Палата зазначила, що ініціатор касаційного оскарження (представник прокуратури) не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.