Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативно-правова база

Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012
Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073
Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III
Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII
Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270
Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15

Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення.

Послуги поштового зв'язку розподіляються на універсальні та спеціальні.
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку.
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку.

Види поштових відправлень

Відповідно до Закону України Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III, поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.

Внутрішні відправлення Міжнародні відправлення
Поштові картки - прості, рекомендовані Поштові картки - прості, рекомендовані
Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю Листи - прості, рекомендовані
Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю Поштові відправлення з оголошеною цінністю
Секограми - прості, рекомендовані Бандеролі - прості, рекомендовані
Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю Секограми - прості, рекомендовані
Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю Дрібні пакети - рекомендовані
Мішки "M" - рекомендовані
Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю
Відправлення "EMS"
Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"
Втрата поштових відправлень.jpg

Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.
Відповідно до ст. 14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором. Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15 зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.


Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:

№п/п Підстава відповідальності Відповідальність
1 за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг
2 за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
3 за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг
4 за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення
5 за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку
6 у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку

Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку після шести місяців з дня приймання.

Дії особи у випадку пошкодження відправлення:
Перевірити відправлення при отриманні
У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку
Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки
Після складення акту, звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди
У разі, якщо буде відмова про врегулювання спору в досудовому порядку - звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди.

Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень

Згідно з ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок» за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.
При цьому, як встановлено ст.ст. 23, 26 Конвенції, адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата. Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.