Відповідальність за порушення ветеринарно-санітарних норм

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Основні завдання ветеринарної медицини

Засади функціонування ветеринарної медицини, вимоги щодо ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, охорони довкілля, а також повноваження державних органів, права й обов'язки юридичних та фізичних осіб у сфері забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, карантину тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду визначає Закон України "Про ветеринарну медицину" (далі - Закон).

Основними завданнями держави в галузі ветеринарної медицини є:

  • зменшення або усунення ризиків виникнення зоонозів та захворювання населення;
  • охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон;
  • захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів;
  • здійснення заходів унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об’єкти;
  • встановлення ефективних та дієвих засобів виявлення, локалізації, контролю і за можливості - ліквідації ендемічних хвороб тварин та ліквідації екзотичних хвороб тварин, занесених на територію України;
  • забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації спалахів хвороб тварин з метою зменшення втрат тварин, а в разі зоонозів - зменшення ризику для людей;
  • моніторинг кормів та води для забезпечення їх придатності для вживання та неможливості перенесення хвороб тварин;
  • забезпечення правильного, належного, ефективного та безпечного застосування ветеринарних препаратів;
  • захист навколишнього природного середовища від негативних наслідків, що пов’язані з вирощуванням та обігом тварин;
  • захист благополуччя тварин шляхом забезпечення гуманного ставлення до них протягом усього їхнього життя;
  • здійснення передзабійного клінічного огляду тварин та проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження, у тому числі тварин, забитих на полюванні, включаючи бактеріологічні, радіологічні, паразитологічні та токсикологічні лабораторні дослідження;
  • здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в процесі виробництва і обігу продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, штамів мікроорганізмів, репродуктивного і патологічного матеріалу та здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду під час обігу засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами;
  • здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;
  • здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю та/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за об’єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
  • контроль за переміщенням об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в межах України;
  • сприяння впровадженню системи ідентифікації тварин;
  • сприяння постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
  • сприяння впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини;
  • розроблення, впровадження та застосування ветеринарно-санітарних заходів.

Види відповідальності

Адміністративна відповідальність. За правопорушення в галузі ветеринарної медицини на фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, чия діяльність пов’язана з вирощуванням (розведенням) тварин, виробництвом та обігом об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики, накладається штраф відповідно до закону (ст. 104 Закону).

Сплата штрафів не звільняє юридичних та фізичних осіб від усунення у порядку, встановленому законодавством, допущених порушень і відшкодування завданої ними шкоди.

За порушення ветеринарних правил, що не спричинило вказаних наслідків, передбачено адміністративну відповідальність. Так, за порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (ст. 107 КУпАП) до адміністративної відповідальності притягають згідно зі ст. 238 КУпАП.

Кримінальна відповідальність. За порушення ветеринарних правил також передбачена кримінальна відповідальність (ст. 251 КК України). Під ветеринарними правилами слід розуміти вимоги нормативних актів, які регулюють діяльність фізичних і юридичних осіб у галузі ветеринарної медицини. Ветеринарні правила може бути порушено шляхом вчинення дії або бездіяльності. До тяжких наслідків злочину, про який йдеться, належить, передусім, епізоотія, тобто широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території, а також масове отруєння людей або захворювання на відповідну хворобу хоча б однієї людини, масове захворювання або падіж худоби за відсутності ознак епізоотії, що завдало істотної шкоди тваринному світові, великих матеріальних втрат, пов'язаних із вжиттям карантинних заходів, зниженням якості або втратою продукції тваринного походження. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 251 КК України потрібно встановити, що тяжкі наслідки перебувають у причинному зв'язку з порушенням ветеринарних правил, а не зумовлені іншими чинниками. Злочин вважається закінченим із моменту настання тяжких наслідків.

Органи, уповноважені розглядати справи про порушення законодавства у галузі ветеринарної медицини

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядають Департамент, його територіальні органи і регіональні служби не пізніш як протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі тривалого правопорушення - двох місяців з дня його виявлення.

Накладати штрафи від імені Департаменту, його територіальних органів і регіональних служб мають право головні державні ветеринарні інспектори та їх заступники.

На вимогу спеціалістів державної служби ветеринарної медицини виконання заходів щодо припинення порушень законодавства з питань ветеринарної медицини в необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів Національної поліції, служби безпеки.

Порядок розгляду

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядають Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення.

Важливо! Накладати штрафи від імені Державного департаменту ветеринарної медицини, його територіальних органів і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті мають право головні державні інспектори ветеринарної медицини, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини.

Рішення про накладення штрафів за правопорушення у галузі ветеринарної медицини оформляються постановами. Штраф підлягає сплаті суб'єктом господарювання у місячний строк з дня отримання постанови. У разі порушення цього строку штраф стягується у судовому порядку. Сплата штрафів не звільняє суб'єктів господарювання від усунення допущених порушень і відшкодування завданих збитків у порядку, встановленому законодавством. Рішення у справах про правопорушення у галузі ветеринарної медицини можуть бути оскаржені у судовому порядку.